Експерт розповів, куди подіти побутові відходи і чим можуть бути такі небезпечні звичні для нас речі, пише itworked.
Сьогодні вже очевидно, що мотивація "Давайте врятуємо природу" мало для кого є переконливою. Куди зрозуміліше і ближче локальніші, наприклад, патріотичні бажання: хочу жити в красивій, чистій, безпечній країні, в оточенні культурних людей...
Але водночас абсолютно зрозуміле бажання більшості не перетравлювати тонни інформації, а отримати готове рішення існуючих проблем. Саме з такою метою Євгенія створила свій проект "Україна без сміття".
1. Батарейки
Небезпека: в змісті важких металів і радіоактивних елементів. При попаданні до землі продукти розпаду проникають до ґрунт і заражають його, перетворюючи на абсолютно безплідний неживий шматок суші. При великій концентрації елементів живлення на сміттєвих полігонах вони перетворюють всю площу на десятиліття і навіть століття на зону, рівну за небезпекою Чорнобильській.
"Зараз сміття захороняється на полігонах все поспіль (без сортування): папір, органіка, поліетилен, батарейки, лампочки тощо. Все це під дією атмосферних чинників починає розкладатися і взаємодіяти, в процесі розкладання в шарах сміття утворюється газ – метан. Висока концентрація метану призводить до самозаймання на звалищах, під час горіння полімери починають тліти і виділяти канцерогенний і небезпечний діоксин (отрута, що не виводиться з організму). І ніхто не застрахований від загрози надихатися потім цією отруйною сумішшю, дим розноситься вітром на сотні кілометрів навколо – і до елітних селищ, і до звичайних сіл".
Що робити: використані батарейки накопичувати вдома в скляній тарі без доступу вологи і сонця, причому зберігати недовго, і відносити до найближчого міні-пункту прийому на переробку. Благо їх зараз маса: і деякі АЗС, і магазини зв'язку або косметики, ЖЕКи тощо.
2. Лампочки енергозберігаючі/люмінесцентні
Небезпека: в дуже отруйних ртутних випарах при пошкодженні їх цілісності. Вдихання цих парів призводить до накопичення отрути в м'яких тканинах організму.
"Небезпека в тому, що люди, які переконані, що їх це не торкнеться, можуть і не знати, що надихалися парами ртуті. Сусіди по будинку викинули до сміттєпровода або сміттєвого контейнера на вулиці енергозберігаючі (люмінесцентні) лампочки, вони розбилися і повітря стало заражений парами ртуті. Дитина пішла викидати сміття, вдихнула ці пари, отрута відклалася в тканинах і роки по тому цей випадок може відгукнутися на онкозахворювання. Тож невігластво і безвідповідальність – наша загальна проблема. Ми всі уразливі".
Що робити: відпрацьовані лампочки накопичувати в жорсткій упаковці (в ідеалі в рідній магазинній) і передавати підприємствам, у яких спеціальна ліцензія на утилізацію.
Важливо знати, що утилізація таких ламп в Україні платна. Якщо у високорозвинених країнах це вже включається виробниками до ціни продукту, то у нас відповідальність виробника в цьому плані не продиктована законом.
"Багато хто подумає: я купив недешеву лампу, а тепер ще повинен платити за її утилізацію? Так, на жаль. Поки що немає жорсткого регулювання відповідальності виробників на рівні закону, ми повинні самі подбати про відсутність описаних вище страшних наслідків бездумного споживання. Заради власного здоров'я" .
Врахуйте, що якщо в пункті ліцензованих збирачів вартість прийому однієї лампи менше 4 грн (іноді можна знайти оголошення по 1 грн), то, найімовірніше, її просто поховають на загальному полігоні.
3. Техніка/гаджети
Що робити: в ідеалі виробник на стадії створення і конструювання свого продукту, повинен врахувати питання, як їх товар буде утилізований наприкінці терміну служби. Максимально спрощене розбирання і використання складових, які піддаються вторинній переробці. На рівні користувачів ми можемо або віддавати перевагу техніці надійних світових виробників, які використовують мінімум шкідливих компонентів, того ж пластика, або просто максимально довго користуватися набутими речами.
4. Підгузки
В Україні потужностей для переробки б/у памперсів немає. А період розкладання 1 підгузка в природі – від 200 до 600 років... Тобто нашим дітям світить майбутнє в оточенні гір власних використаних памперсів. Тож на рівні споживачів поки що ми можемо хоча б зменшити їх витрату. І до речі, в рекламі цього не покажуть, в ній ви побачите дивовижне немовля з сухою попою.
"Наприклад, я шила для своїх дітей підгузники з декількох шарів марлі і старих футболок, поверх яких одягала плавальні непромокальні трусики. Так, такий варіант годиться тільки для будинку, і так, хоч раз на день (на вулицю), але памперс все одно одягаєш. Але витрата зменшується суттєво! Можу запевнити – це неважко – справа звички".
5. Пластик
Небезпека:в тривалості його розкладання – від 180 років – і лякаюче величезних масштабах споживання, продиктованих дешевизною і доступністю. Якось Євгенія підрахувала, що в одному тільки Києві в середньому викидається в сміття близько 1 млн пакетів щодня.
"Тільки задумайтеся: життєвий цикл багатьох пакетів, починаючи з одного дня в нашому побуті, перетворюється на 200 років на звалищі. Ви хоч розумієте, що при поточній інтенсивності споживання у нас вже деякі звалища заввишки в 18-поверховий будинок? І вся ця маса щедро присмачена пластиком, що не перегниває. А значить, тільки накопичується".
Пластик оточує нас всюди – від упаковок продуктів харчування до дитячих іграшок. І ось тут ситуація гірша, ніж можна було б припустити.
"Китайці примудрилися якимось чином отримувати стабільну масу з різних видів пластику шляхом додавання в процесі переплавки і без того токсичних речовин якогось компонента. Саме з цієї гидоти потім роблять дешеві китайські іграшки, якими ми труїмо дітей. І все це теж наслідки халатного ставлення до зайвого споживацтва".
Також не все так просто з "біопакетами", якими пишаються деякі супермаркети.
На жаль, до такого пластика часто додається несертифікована оксо-добавка, яка змушує такий пакет при попаданні до довкілля розпадатися на шматочки. І замість одного пакета ми просто отримуємо безліч дрібних шматочків того ж поліетилену. У підсумку ми отримуємо ґрунт упереміш з пластиковою крихтою.
"Справжні європейські біорозкладні пакети, які дійсно розкладаються на вуглекислий газ і воду, а не просто розпадаються на дрібні шматочки, виглядають інакше. Вони схожі на оксамитову тканину. Мені привозили такі з Данії".
У деяких країнах Європи проблему вирішили за рахунок введення податку на пакети із пластику. Вони стали істотно дорожче, і на їх фоні альтернатива покупки паперового пакета або полотняної багаторазової сумки вже виглядає привабливішою.
Що робити: само собою, що відмовитися від пластику зовсім практично нереально і навіть абсурдно. Людям властиво дбати про власну зручність і економити час. Але вже зараз можна прагнути до того, щоб повторно використовувати пластикові пакети, а не купувати щоразу новий. А також практикувати сортування сміття вдома.
На побутовому рівні вам достатньо мати два сміттєвих відра замість звичного одного:
1. Для органічного сміття і відходів, що не піддаються переробці (наприклад, памперси).
2. Для всього, що називається ресурсоцінними відходами
- пластик;
- папір;
- метал;
- скло тощо.
Тару від продуктів харчування необхідно попередньо сполоснути, пакети звільнити від крихт і залишків їжі.
Куди викидати: сміття з другої ємності призначене для спеціальних контейнерів для ресурсоцінних відходів на вулиці. Але увагу; якщо такий контейнер легко відкривається: будьте впевнені, що бомжі витягнуть звідти все цінне, і компанії-перевізнику не залишиться нічого іншого, як викинути залишки, що не представляють цінності, до "загального котла" сміттєвоза.
Якщо спецконтейнерів немає, то відсортоване сміття можна здати до пунктів вторсировини або підвозити до мобільних пунктів прийому вторсировини. Їх розклад можна подивитися на сайті проекту "Україна без сміття" http://nowaste.com.ua
Так, створення красивого і комфортного оточення вимагає деяких витрат часу і зміни звичок. Можна почати сьогодні і з себе або залишити все як є: діти наших дітей все приберуть. У них просто не залишиться вибору.
Читайте також:
- Сміття забирає життя в африканській Ефіопії
- Сміття треба переробляти, а не спалювати – експерти про "зелений" тариф на електроенергію з відходів
- Одеситів навчать сортувати сміття і здавати його на переробку
- Фермер знайшов чуже сміття на своїй ділянці і відвіз його господареві
- Львів майже повністю очистили від сміття
- Жителі Прикарпаття намагаються захистити себе від львівського сміття
- У Вінниці взялися чистити річку-смердючку
- У Харкові запрацював мобільний пункт прийому вторсировини
Головні теми