Щоб навчити дитину справлятися з невдачами і не втрачати бажання продовжувати гру – навчіть її програвати, стверджують експерти.
Всі діти не люблять програвати. Напевно, вам теж знайома ситуація, коли дитина, що програла, роздратовано змітає фішки зі столу або закидає м'яч, пише 4mama.com.ua.
Виникає питання – як же поводитися батькам, граючи в ігри змагань з дітьми: піддаватися або показати, що програші не є таким вже рідкісним явищем?
Видання The Wall Street Journal провело опитування серед експертів. І вони зійшлися на думці, що батьки повинні знайти золоту середину. Тобто навчити дитину справлятися з невдачами і в той же час не довести її до розпачу через неможливість перемогти вас.
Дитячий психіатр Меттью Біл рекомендує навчати дітей програвати вже в чотирирічному віці. У 5-6 років їх починають цікавити настільні ігри, вони дізнаються про існування правил, вчаться чесно грати і розраховувати шанси на перемогу. Експерт зазначив, що діти вкрай серйозно ставляться до гри, тому і грати з ними завжди цікаво.
При цьому не потрібно старатися, щоб дозволити своїм дітям виграти в грі. Вони помітять, що ви піддаєтеся, і будуть думати, що не вірите в їх сили. Зворотна ситуація теж не дуже хороша, адже якщо дитина відчуває себе безпорадною і бачить, що ніколи не зможе перемогти – вона просто закине цю затію з грою.
Тому фахівці радять батькам проявляти гнучкість і вчитися домовлятися з дітьми. Хвалити за прояв спортивного характеру і тактичні ходи. А також зупиняти гру, коли дитина перестає контролювати свої емоції, і нагадати про те, як важливі терпіння, стійкість і вміння приймати сформовану ситуацію.
Експерт у дитячій психології Кеннет Беріш рекомендує перед початком будь-якої гри повідомляти подібний план: "Послухайте, ми зараз будемо грати в Монополію. Це жорстка гра. Бізнес – це така ж жорстка річ, як саме життя. Ви можете виграти. Ви можете програти. Але якщо ви програєте, цур не плакати".
Головні теми