Жорсткий історичний дебош з Ольгою Куриленко: огляд фільму "Смерть Сталіна"

У київському кінотеатрі "Жовтень" відбувся допрем'єрний показ чорної комедії режисера Армандо Іаннуччі "Смерть Сталіна". Фільм заснований на однойменному французькому коміксі Фабьєна Нурі і Тьєррі Робіна.

Нагадаємо, раніше ми писали, що в мережі з'явився перший тізер британської комедії "Смерть Сталіна".

Як помирав Йосип Віссаріонович, при чому тут Марія, і чому в образі алкоголіка Василя вся Росія, дізнавався кінокритик сайту "Сегодня" Володимир Грисюк.

Червона доріжка. Джейсон Айзекс, Армандо Іаннуччі, Андреа Райзборо, Майкл Пейлін, Пол Уайтхаус і Девід Шнайдер беруть участь в британській прем'єрі фільму "Смерть Сталіна", яка відбулася в 17 жовтня 2017 року в Лондоні, Англія. Фото: Getty

Надворі 1950-ті роки, Москва. Сталін, Берія, Хрущов та інші весело розстрілюють людей. І тут раптом (чи не зовсім раптом) Сталіну після прочитання листа від піаністки Марії Юдіної стає зле. Він з гуркотом подає, але варта, яка стояла під його кабінетом, що не насмелівается зайти всередину. Таким чином, тіло генсека в непривабливій позі знаходить вже жінка, яка приносить сніданок. Звісно, її потім розстріляють. Але справа не в цьому.

Значить, Сталін ще живий, але на порозі смерті. Його найближчі соратники, відчувши запах влади, починають плести інтриги. Вони не поспішають кликати на допомогу лікаря, пояснюючи це тим, що всі хороші фахівці репресовані, так би мовити, а кликати поганих не хочеться (раптом Сталін виживе і дізнається про це).

<p>Фото: Gaumont</p>

<p>Фото: Gaumont</p>

<p>Фото: Gaumont</p>

<p>Фото: Gaumont</p>

<p>Фото: Gaumont</p>

<p>Фото: Gaumont</p>

<p>Фото: Gaumont</p>

<p>Фото: Gaumont</p>

<p>Фото: Gaumont</p>

<p>Фото: Gaumont</p>

<p>Фото: Gaumont</p>

<p>Фото: Gaumont</p>

<p>Фото: Gaumont</p>

<p>Фото: Gaumont</p>

<p>Фото: Gaumont</p>

1/15

"Може, створити особливу комісію з цього питання?" – задумалися вони. З горем навпіл напівживих-напівмертвих медиків все-таки знаходять. Ті не без жаху в очах заявляють, що батько народів уже "того самого". Ось ему знімають скальп, пилою розкривають череп, щоб вийняти мізки для досліджень, і тут вривається у двері алкоголік Василь, той, що син Сталіна. Зрозуміло, істерика, сльози, дебош. Кричить з надривом: "Всіх перестріляю!". Пішов мордобій. І тут буквально одна ремарка. Василь в цьому фільмі, на мою суб'єктивну думку, це цілісний образ Росії – її, так би мовити, душа. Він щирий у своїй дурості, обмеженості, наївності і, найголовніше, болю. Кинутий, обманутий, беззахисний, тому і агресивний, п'яний і знавіснілий.

Слово за словом, якась дискусія на підвищених тонах, словесна перепалка, ясна річ, секретне засідання. І ось – головним з поховання призначений Хрущов.

Він знехотя, але вся-таки взявся за справу: рюшки для труни вибрав, потяги на Москву скасував, Світланочку, дочку Сталіна, обняв, сльозу на публіку пустив, вінки замовив, запустив священиків, лікарів, зрозуміло, розстріляли і відвезли в незрозумілому напрямку. Ну, начебто порядок. Але не зовсім. Тіло "локомотива революції" ще не охололо, а Манілов вже фотографується з дівчинкою для портрета в стилі вождя. Водночас, Берія упадає перед Світланою і Молотовим, щоб зібрати біля себе якомога більше союзників. Якщо коротко – починається жорстка боротьба за владу.

Фото: Gaumont

Комедія "Смерть Сталіна" – це вже звучить страхітливо. Погодьтеся, дуже складно поєднати в голові подібні словосполучення: "комедія і смерть", "комедія і репресії", "комедія і терор". Це як торт, прикрашений ковбасою. За ідеєю, воно все їстівне, але ось разом – вже дуже сміливе поєднання. Наприклад, коли Берії вирішили позбутися, це все було смішно. Він без штанів, його тягнуть, махають ці пістолетом. Метушня. Постріл. Весь зал ірже, а на екрані вже показують, як спалюють його труп. Так ось, якщо психологічно не заглиблюється в те, що відбувається, начебто не страшно, але як тільки усвідомлюєш, над чим ти смієшся, стає якось не по собі. Подібні відчуття виникають при перегляді фільму "Субурбікон", рецензія на який з'явилася раніше.

Фото: Gaumont

Ще одне: на мій погляд, історичні теми не можна показувати поверхнево, додумувати якісь деталі або щось упускати, тому що це спотворює реальність. Сам Іаннуччі в інтерв'ю сказав, що він мало знайомий з історією Росії. Проте, він зважився розповідати про неї Європі і всьому світу.

Фото: Gaumont

Безумовно, у нього вийшло передати атмосферу тих днів, соціальні типи людей, весь цей психоделічний ландшафт. Також висміяти якісь історичні, політичні, соціальні процеси. Однак у фільмі висміяна не як така диктатура (вона показана реалістично і без гумору), а конкретні персонажі, які бездумно прагнуть до влади, їх особисті риси і вчинки. У цьому плані все вийшло на найвищому рівні. Хоча головні герої дуже схематичні, рвані, кожен зі своєю "коронною" рисою, що і характерно для коміксу. Вусики – Сталін. Маленькі окуляри на носі – Берія. Корсет – Маленков. Лисина – Хрущов, ордени на грудях – Жуков. Словом, цей фільм можна назвати жорстким історичним порно, де замість реальних персонажів – картинка-образ.
Справа не в тому, що реальна біографія в комікс-комедії не головне, а в тому, що для масового глядача, який не бажає перевіряти інформацію, кожен з вищеназваних персонажів так і залишиться паперовим. А картону в історії і без цього, мені здається, забагато.

Фото: Gaumont

Між іншим, цікава роль дісталася українці Ользі Куриленко. Вона дуже вдало зіграла піаністку Марію Юдину, яка ненавидить Сталіна, але (попри особисту драму) погодилася грати для генсека за "жалюгідних" 20 тисяч рублів. Але потім вона все одно всовує Сталіну записку, де чорним по білому пише, який він плахой, і в фіналі вона все-таки героїня. А взагалі її образ досить цілісний, жінка без сумнівів дуже красива, граціозна. Тонка талія, витончена сукня, "музична" постава і витончена зачіска. Ні до чого причепитися..

Фото: Gaumont

Фільм "Смерть Сталіна" – це п'ятихвилинка з життя влади. При чому, зрозуміло, що час-то минає, а нічого не змінюється. Напевно, невдалий приклад, але згадався нашумілий серіал "Гра престолів". Так ось там, був такий персонаж на ім'я Кхала Дрогобич з дотракійців. Він мав намір завоювати весь світ для своєї несподівано коханої Дейєнеріс. Але як тільки Дрогобич ослаб через хворобу, з'явився новий народний лідер, якого одного разу точно також же спалять. Коротше, ви мене зрозуміли.

Від сайту "Сегодня" фільм "Смерть Сталіна" отримує 7/10.

Довідка

Оригінальна назва: The Death of Stalin (2017);
Режисер: Армандо Іаннуччі;
Країна: Франція, Велика Британія;
Жанр: чорна комедія, політична сатира, фільм-комікс;
Тривалість: 106 хвилин.

Цікаві факти

• В одній сцені Лаврентій Павлович Берія замикає в камері молоду жінку, а коли її звільняють, він дарує їй квіти. За широко поширеними чутками, Берія був сексуальним маніяком. Подейкували, що він зґвалтував сотні жінок, а після скоєного дарував їм квіти. Вважалося, що якщо жертва брала квіти, то це означало, що вона змирилася з тим, що сталося, і її відпускали. Якщо ж жертва не приймала квіти, то її заарештовували, після чого вона просто пропадала безвісти.
• Василь Сталін насправді страждав алкоголізмом настільки сильно, як це показано у фільмі. Це призвело до його смерті у віці 40 років.
• Прем'єра фільму "Смерть Сталіна" відбулася в одній із секцій кінофестивалю в Торонто-2017.
• Спочатку роль Георгія Жукова могла дістатися Тімоті Далтону, але в підсумку маршала зіграв Джейсон Айзекс.

Нагадаємо, раніше на сайті "Сегодня" з'явилася рецензія на фільм "Найбільший шоумен".