Головна Сьогодні

Військовий експерт: чому збунтувалися солдати-строковики Національної гвардії

13 жовтня Україна пройшла в кроці від військового перевороту

В п'ятницю глава СБУ Валентин Наливайченко заявив про затримання громадянина РФ, який організовував і координував протести військовослужбовців Нацгвардії біля Адміністрації президента: "Цей громадянин РФ представлявся генералом ФСБ, його прізвище Гречишкін"...

Акції протесту військовослужбовців строкової служби Національної гвардії пройшли біля Адміністрації президента 13 жовтня.

В них брали участь більше 500 солдат військових частин №№ 3027, 3030 і 3066 Київського гарнізону. Бійці прийшли під будівлю президентської адміністрації, щоб вимагати від Петра Порошенка підписати указ про демобілізацію. Багато солдатів вже відслужили півтора року замість покладеного одного року служби. Будівлю адміністрації охороняв ріденький кордон з міліціонерів, яких було разів в десять менше, ніж гвардійців. Кількість протестуючих росла. "До нас їдуть пацани з інших міст", – говорили солдати журналістам.

ПЕРЕСЛУЖИВ ПІВРОКУ . Одночасно така ж акція протесту проходила в Харкові, де півсотні строковиків з військової частини № 3017 Нацгвардії вийшли на площу Свободи з вимогою демобілізувати їх у зв'язку з закінченням терміну служби. Гвардійці скандували: "Миру – мир, солдату – дембель".

- Нам кажуть, чому ви сюди вийшли, якщо в країні війна? Пояснюю: нас не задіюють! Ми хочемо, щоб нас почули, – пояснював один із солдатів на ім'я Дмитро.

Як і в Києві, гвардійці говорили, що служать вже півтора року, хоча призивалися всього на рік.

Координованість обох акцій проглядалася, оскільки під Адміністрацією президента солдати теж хором кричали: "Дембель! Дембель!". Бійці Київського гарнізону також зазначали, що вони, по суті, байдикують в своїх казармах. "Нам обіцяли дембель після президентських виборів, а тепер обіцяють після парламентських. Я вже переслужил півроку. Хто я? Контрактник? Строковик? Я як отримував 150 гривень на місяць, так і отримую. Ми просто сидимо в частині і нічого не робимо. Чому це відбувається? Покажіть документ, в якому сказано, що нас не демобілізують через те, що оголошено військовий стан! Ніхто нам нічого не говорить", – обурювався солдат по імені Ілля.

Ще однією вимогою було організувати новий призов на строкову службу. "Чому ми повинні воювати, а тут, у Києві, ходять міцні хлопці призовного віку?! Хіба війна існує тільки для нас?" – нарікали солдати. Вони абсолютно не слухалися командирів, які просили їх повернутися до своїх частин. Не допомагали погрози головного військового прокурора Анатолія Матіоса, пояснюється бунтарям, що їхні дії підпадають під статтю 407 Кримінального кодексу ("Самовільне залишення частини"). Не допомогла і обіцянка першого заступника командувача Нацгвардією генерал-лейтенанта Олександра Кривенка надати бійцям відпустку, якщо вони розійдуться. І лише прибуття командувача Нацгвардією генерал-полковника Степана Полторака розрядило ситуацію. Командувач пообіцяв солдатам виплатити зарплату в розмірі до 9000 гривень, після чого гвардійці почали потихеньку розходитися. Розсмокталися і збори в Харкові.

1413300345_bunt_1__
1413300345_bunt_1__

Чому ми? "У Києві повно міцних хлопців призовного віку!"

ДО ПРИЗНАЧЕНОГО МІНІСТРА . Якраз в той день Степан Полторак прийняв пропозицію Петра Порошенка очолити Міністерство оборони. Одним з плюсів кандидатури Полторака називали його заслуги по формуванню Нацгвардії. Але самі гвардійці буквально через кілька годин наочно показали, що в роботі командувача були недоліки. Та й сам Полторак пізніше визнав свої недоліки. "Для мене це особиста трагедія. Десь я не побачив", – заявив генерал-полковник в інтерв'ю одному з телеканалів.

Судячи з усього, Степан Полторак не розгледів змову, яка пустила коріння в частинах Нацгвардії. Через два дні після київських подій радник глави СБУ Маркіян Лубківський повідомив, що військовослужбовці стали жертвами провокації російських спецслужб. Робота з бійцями проводилась через соціальну мережу "ВКонтакте", групи "Опір Новоросії", "Антимайдан", в яких солдат закликали виступити проти "бандерівської сваволі". "Виявлено кілька найбільш активних груп: "Життя солдата" , "ДМБ Солдати", "Клуб78497335", – уточнив Маркіян Лубківський. За його словами, акції протесту, крім Києва і Харкова, планувалися в Херсоні, Миколаєві, Запоріжжі, Одесі, Вінниці, Дніпропетровську та Павлограді.

А головний військовий прокурор Анатолій Матіос повідомив, що перед початком київської ходи на територію військової частини Нацгвардії в Нових Петрівцях зайшли більше сорока осіб в штатському, які закликали солдат йти під Адміністрацію президента. "Багато ознак звичайної безвідповідальності при виконанні службових обов'язків. Неясно, як ці особи потрапили на об'єкт і чому не були записані в журнал обліку?"- дивувався прокурор. Анатолій Матіос підтвердив, що з бійцями велася "активна робота в групах із закликами до непокори і вимогам негайної демобілізації": "Дуже багато таких репостів йшло з IP-адрес міста Санкт-Петербург". П'ятнична заява Валентина Наливайченка про затримання громадянина РФ Гречишкіна, схоже, говорить про те, що співробітники СБУ зуміли знешкодити провокаторів, посіяли смуту серед військовослужбовців Нацгвардії. Але чи варто вважати інцидент вичерпаним?

13 жовтня країна пройшла в кроці від військового перевороту. Більшість солдатів, які протестували біля будівлі Адміністрації президента, мають бойовий досвід. Вони воювали під Донецьком, Комсомольськом, Маріуполем, бачили "Іловайський котел". Немає сумнівів у тому, що, якби їх спровокували на штурм будівлі адміністрації, де в цей момент перебував Петро Порошенко, то штурм був би успішним. Солдатські бунти запалали б і в інших містах. Цього не сталося, але все одно існують серйозні сумніви в благонадійності солдат трьох військових частин Київського гарнізону.

Очевидно також: російські спецслужби діяли в сприятливому середовищі, вдало зігравши на повній невизначеності, в якій опинилися солдати, в очікуванні покладеної їм за законом мирного часу демобілізації (офіційно війна не оголошена). Згадаймо заяви солдат про те, що вони, по суті, байдикують в своїх казармах. Зовсім не дивно, що у них був час для читання соціальних мереж. А в цих групах їм могли, наприклад, сказати, що півтора роки тому вони призивалися на строкову службу не в якості національних гвардійців, а в якості солдатів Внутрішніх військ. Як відомо, саме на базі частин ВВ МВС в березні почала формуватися Національна гвардія, яку очолив Степан Полторак. А багато гвардійців, які вийшли під будівлю президентської адміністрації вимагати демобілізації, під час революційних подій зими цього року захищали урядовий квартал.

- Не влаштовуйте тут Майдан, – говорив своїм підлеглим молодий командир 13 жовтня.

- А ви були на Майдані? – перепитала одна з журналісток.

 

- Так були! З того боку! – відрізав командир.

З розмови з бійцями з'ясувалося, що багато хто стояв під Адміністрацією президента 1 грудня 2013, коли їх давили бульдозером і хльостали металевим ланцюгом. Пізніше цих же солдат перевели на позиції по вулиці Грушевського, де народ закидав їх коктейлями Молотова, звинувачуючи у зраді, а потім їх зрадила і влада, наказ якої вони виконували.

"Ми ВВ! Ми непереможні!" Багато солдатів досі зберігають образу. В розпал своїх протестів вони забули, що тепер є гвардійцями, і почали скандувати: "Ми ВВ, і ми – непереможні". Трохи пізніше до натовпу строковиків підійшли два ветерани добровольчого батальйону "Айдар", які воювали в АТО. Один з добровольців був на милицях, а інший мав замість руки металевий протез. "Айдарівці" почали голосно доводити солдатам що вони не мають права вимагати дембеля, поки в країні йде війна.

- Слава Україні! – завершив один зі своїх монологів "айдарівець" на милицях. Замість очікуваної відповіді "Героям слава!" боєць почув мовчання.

- Та вони всі б... ді. Б... дські б…ді, – вилаявся доброволець з протезом.

У відповідь кілька десятків солдат разом повернулися до "айдарівців" спиною. Мотивація обох сторін зрозуміла. Строковики вважають, що, незважаючи на зрадництво попередньої влади, вони виконали свій обов'язок і вимагають належної за законом демобілізації. Для багатьох з них не має значення ідеологічна різниця, яка вкладається в поняття "Національна гвардія" і Внутрішні війська (міліція). На думку ж добровольців, демобілізація для всіх солдатів повинна наступити тільки після війни, навіть якщо на папері цієї війни як би і немає. Різниця в цій мотивації нікуди не зникла, а значить, сприятливий ґрунт для бунтів у військах зберігається.

Підпишись на наш telegram

Лише найважливіше та найцікавіше

Підписатися
Читайте Segodnya.ua у Google News
Джерело: Сьогодні

Новини партнерів

Популярні статті

Новини партнерів

Натискаючи на кнопку «Прийняти» або продовжуючи користуватися сайтом, ви погоджуєтеся з правилами використання файлів cookie.

Прийняти