Мільйонижиттіввдалосяврятуватизавдякирозробкамхарківськихвчених,якібільшесотніроківтрудятьсявІнститутімікробіологіїта імунології ім.Мечникова.Водному знайстарішихвЄвропіієдиномузакладітакогопрофілювУкраїністворилиблизько60різнихвакцинісироваток-віддифтерії,туберкульозу,правця,холери-іпродовжуютьшукатиспособизахистувідінфекцій."Сегодня"побувалав "Палацімедицини",девченістворюютьунікальніпрепарати.

ІСТОРІЯ

Установузаснували130років томуякПастеровськийінститутщепленьібактеріологічнустанцію.Апочалосявсездвохбратів,якихпокусавскаженийпес.Одна дитина померла,адругувстигливідправитивПариждо знаменитогомікробіологаЛуїПастера.Зхлопчикомпоїхалидвоємолодиххарківськихвчених,якіпісля поверненняпочалипроводитидослідиізайнялисялікуваннямза методомПастера.

Будівлю установи в центрі міста на вулиці Пушкінській побудували в 1913-му за проектом відомого архітектора Олексія Бекетова і охрестили "Палацом медицини", так його величають і зараз. Переступивши поріг Інституту, слідуємо за директором Миколою Поповим в актовий зал, внутрішнє оздоблення якого збереглося ще з часів будівництва будівлі: ліпнина і розпису на стелі і стінах, різьблені віконні рами, австрійська меблі, а в холі вражає шикарна парадні сходи з мармуру. В актовому залі збереглася трибуна, за якою виступав Йосип Сталін.

"Вінбувделегатомз'їздуізакликавпрацівниківІнститутуприступитидо створеннябактеріологічної зброї.Підтримкивченихвінне знайшов,апізнішевсекерівництвоІнститутурепресували",-розповідаєзаступник директораз наукової роботиНадіяСкляр.

Трибуна. Звідси Сталін закликав створювати біозброю

РОЗРОБКИ

Заразроботавченихспрямовананапошукновихзасобівіметодівдіагностики,лікуванняіпрофілактикиінфекційнихзахворювань.Однезних-туберкульоз.Харківськімікробіологирозробляютьпрепарат,якийзапобігаєреактиваціїхворобиулюдей, які перенесли хворобу.ЗасловамиНадіїСкляр,заразвакцинупатентують,неюзацікавиласяодназкомпанійСША,яканадалахарків'янамдорогеобладнання,хроматографізакупилавитратніматеріали.

Також в Інституті розробили унікальну, вакцину проти дифтерії, яка не має аналогів в світі. "Існуючі вакцини спрямовані безпосередньо проти токсичного компонента дифтерії, який викликає прояви хвороби. Однак епідемія 1990-х показала, що збудники зберігаються, живуть і продукуються в ротоглотці і передаються в безсимптомній чи легкій формі. Наша вакцина дозволяє як боротися з токсином, так і прибрати носіїв, захистити від інфекції як такої, поставити перепону мікробам", – розповіла Ірина Єлісєєва, провідний науковий співробітник лабораторії профілактики крапельних інфекцій.

Читайте також: Онкологи успішно випробували вакцину проти раку

Деяківакцинивченістворюютьдесятиліттями,аленавітьякщопід часвипробуваньпрепаратипоказуютьвисокуефективність,їхвиробництво-великапроблема.ЗасловамиМиколиПопова,ранішеприІнститутібулосвоєпідприємствоз виробництвавакцин,алезаразвоноконтролюєтьсяросійськимиакціонерами,якіне зацікавленіу впровадженніхарківськихрозробок.БільшевУкраїнінемаєжодногопідприємствазвиробництва вакцин.

"За рекомендацією ВООЗ, якщо населення країни становить більше 30 мільйонів, вакцини повинні створюватися в цій країні з регіональних штамів, тих мікробів, які викликають захворювання тут, і тоді вони будуть ефективні. В інституті є великий досвід і високий науковий потенціал з розробки вакцин проти різних інфекцій. При достатньому фінансуванні і наявності свого виробництва, ми могли б забезпечити Україну всіма необхідними вакцинами. Розробка і виробництво вітчизняних вакцин є питанням національної безпеки країни", – запевняє професор Попов.

ЛАБОРАТОРІЇ: НЕБЕЗПЕЧНА РОБОТА ЗАРАДИ ПОШУКУ ВАКЦИН

Своївакцинихарківськівченістворюютьза новими,самостійнорозробленимтехнологіям-матеріалзмікробноїмасиобробляютьне хімічнимиметодами,афізичними,наприклад,за допомогоюультразвуку,електромагнітноговипромінювання.Такимчиномотрималиунікальнувакцинупротидифтерії.

"Усвітіїїотримуютьхімічнимиметодами,використовуючитоксичну речовинуформалін.Йогозалишкиможутьвикликатиалергічніреакції,побічніефекти.Ами застосовуємофізичніметоди, які прибираютьдодатковітоксичні факторивскладівакцини",-пояснилаЛарисаЖдамарова,провіднийнауковийспівробітниклабораторіїпрофілактикикрапельнихінфекцій.

За такою ж технологією мікробіологистворилипрепаратпротикоклюшу.Заступник директораІнститутуНадіяСкляркаже,щоіснуючувакцинуготуютьзцільногомікроба,ітомувонавикликаєбагатопобічнихефектівудітей.Харків'янижотрималинеклітковувакцину:зруйнувалимікробівитяглизньогонайактивнішу частину,антигени,якіне володіютьтакимитоксичнимивластивостями,алевикликаютьвиробленняімунітетудо коклюшу.Отриманавакцинаперевищилапоефективностіприйнятийвітчизнянийстандарт.

Лабораторія. Створюють вакцини від інфекцій

"Штами синьогнійної інфекції дуже швидко змінюються. Потрібно знати, які штами, на якій території або в якому лікувальному закладі циркулюють. Саме з них бажано приготувати вакцину, тоді вона буде високоефективна. Тому ми створюємо не одну загальну вакцину для всіх, а препарат, що забезпечує захист від певного виду, більш локальну. Для цього збираємо сучасні штами синьогнійної інфекції, домінуючі в Україні, і вивчаємо їх особливості", – розповіла завідувачка лабораторії анаеробних інфекцій Світлана Деркач. Така вакцина особливо актуальна в умовах бойових дій, для профілактики і лікування ранових і опікових інфекцій.

Як тільки в Україні з'являється невідома раніше інфекція, вона відразу ж стає об'єктом досліджень в лабораторії нових та маловивчених інфекцій. В останні роки тут займаються трансмісивними хворобами, збудники яких передаються кліщами, наприклад, бабезіоз. Раніше вважалося, що ним хворіють тільки тварини, але виявилося, що паразит небезпечний і для людини. За словами Надії Скляр, такі хвороби недостатньо вивчені, тому діагностувати їх непросто. Вчені Інституту – єдині, хто навчає українських медиків ставити правильні діагнози, виявляючи подібні інфекції. За кордоном почали тестувати на їх наявність донорську кров, харківські мікробіологи вже переймають досвід польських, італійських і американських колег.

Принауковій установідієівіварій,де утримуютьпіддосліднихтварин:кроликівіморськихсвинок.НадіяСклярзапевняє,щоперевіркаєвропейськоїкомісіїпідтвердиладотриманнявсіхвимоггуманногоставлення до тварин.Вченізацікавленівхорошомусамопочуттівихованців,приносятьїмрізну смакоту,аджепрацямікробіологів,перш за все,спрямовананазахистздоров'яіжиття.

Віварій. Дім для лабораторних гризунів

КОЛЕКЦІЇ: МУЗЕЙ В ХОЛОДІ І СТОРІЧНІ КНИГИ 

Співробітники Інституту мікробіології та імунології ім. Мечникова пишаються своєю колекцією мікроорганізмів, яку почали збирати ще з моменту заснування установи, до ери антибіотиків. Зараз в колекції понад 2000 штамів міроорганізма, які зберігають в холоді в висушеному вигляді. У кожного зразка є свій паспорт, в якому записані рік і місце виділення мікроорганізму, його носій. "У колекції є унікальні штами, які не стикалися з антибіотиками. Ми хочемо вивчити еволюцію мікроорганізмів, які властивості вони втрачали і набували і під впливом чого. Знаючи це, ми зможемо передбачити, які спалахи та епідемії можна очікувати", – розповів директор Інституту Микола Попов. Поділитися унікальними штамами харків'ян неодноразово просили і європейські колеги.

Бібліотека. На полицях – 130-річні раритети і праці харківського "француза" Мечникова

Всі подробиці в спецтемі Вакцинація від коронавірусу

Підпишись на наш telegram

Лише найважливіше та найцікавіше

Підписатися

Читайте Segodnya.ua у Google News