Норвежці показали найкомфортнішу в'язницю в світі

Норвегія завжди була відома своєю воістину гуманною пенітенціарною системою, тому найбажаніше місце, куди мріють потрапити всі ув'язнені, – це норвезький острів Бастой. Саме там розташована, мабуть, найбільш райська твердиня порядку серед усіх існуючих нині в'язниць, пише портал AmusingPlanet.com.

Розташований всього за годину їзди від Осло острів Бастой є мальовничим місцем, куди можна дістатися лише на водному транспорті. Там є кілька пляжів, обладнані тенісні майданчики і навіть сауна.

Деокупація півдня країни – як українські військові відвойовують території

Заборона на пересування країною для військовозобов'язаних – всі деталі

Ракетні удари по мирних українськиих містах - липень 2022

Ядерний тероризм Росії

У в'язниці на цьому острові зібрані вбивці, ґвалтівники, наркодилери і шахраї. Але серед норвезьких в'язнів існує черга, щоб потрапити на Бастой. Тут їх "ресоціалізують" за допомогою роботи в лісі, на городі і з домашніми тваринами. В'язниця на Бастої – ще й перший в світі "органічний заклад".

Міністерство юстиції Норвегії 2009 року закінчило 10-річний експеримент щодо "вільного утримання" в'язнів в тюрмі на острові Бастой. Досвід був визнаний вдалим, і тепер такі заклади можуть з'явитися і в інших частинах країни.

Замість того, щоб перебувати за ґратами, 115 в'язнів цієї дивовижної в'язниці живуть в зручних дерев'яних будиночках.

Автором цього експерименту став норвезький вчений, кримінолог Нільс Крісті. Його теорія полягає в тому, що у кожного злочину є дві жертви: той, хто від нього постраждав, і той, хто його вчинив. І злочинець заслуговує не тільки на покарання, але і на перевиховання – ту саму "ресоціалізацію".

Острів Бастой знаходиться у фіорді Осло. Від столиці Норвегії до нього – 76 км, до найближчого ж населеного пункту – курортного містечка Хортен – трохи більше 2 км. Сам острів має площу 2,6 кв. км. Раніше тут була одна з найсуворіших норвезьких в'язниць для малолітніх злочинців (див. Нижче фото увязнених в 1930-ті роки), і нею батьки лякали своїх неслухняних дітей.

А ось чого ніколи не було на острові Бастой, то це колючого дроту і сердитих наглядачів з автоматами і вівчарками. І це незважаючи на те, що живуть там найзапекліші злочинці всіх мастей: від наркоділків і шахраїв до насильників і вбивць.

Сьогодні Бастой називають "Островом свободи для ув'язнених". Тут сидять найжорстокіші – за норвезькими мірками – злочинці: вбивці, ґвалтівники, педофіли, великі шахраї і наркодилери. Сидів тут і єдиний серійний вбивця за всю історію Норвегії – Арнфінн Нессет. Він був головним лікарем будинку для людей похилого віку та, вважається, отруїв там отрутою 20 старих ("щоб припинити їхні муки"). Після 15 років відсидки на материку його прислали досиджувати останні 1,5 року на Бастой. Після звільнення влада виправила йому паспорт на нове ім'я і змінили зовнішність за допомогою пластичної операції (щоб уникнути його дискримінації суспільством).

На початок 2011 року на острові сиділо 116 осіб. Тюремний персонал – 70 осіб, але на ніч залишаються чергувати тільки 5-6 співробітників. Всі тюремники працюють тут без зброї. За 11 років існування цієї в'язниці з острова втекло всього п'ять осіб, з яких троє з'явилися з повинною, а двоє були спіймані і відправлені до в'язниць на материк.

Стосовно режиму утримання, то головним обов'язком кожного ув'язненого є праця. У всіх є робота, на якій вони повинні перебувати з 8:30 до 15:30. Щодня арештанти отримують платню в розмірі 10 доларів і можуть витратити гроші на продукти в місцевому магазині, таким чином забезпечуючи себе сніданком і вечерею за бажанням.

До в'язниці на острові стоїть черга з норвезьких в'язнів, і небагатьох щасливчиків сюди відправляють досиджувати невеликі залишки їх терміну (зазвичай від 1 року до 3 років). Чим же вона так приваблива для зеків?

На Бастої зеки утримуються "на волі" – вони живуть в котеджах (1 котедж на 8 в'язнів, у кожного своя кімната) і можуть спокійно пересуватися по острову. Всім покладено відпустку тривалістю 18 днів на рік. Крім того, є ще й декретна відпустка на 21 день – коли у дружини або співмешканки народжується дитина від зека (побачення з родичами – щотижневі, протягом 12 годин).

Важливо ще й те, що з зеками обов'язково займаються психологи, а персонал в'язниці працює нарівні з ними. Робота, до речі, обов'язковий елемент для зеків, а також засіб "ресоціалізації" і перевиховання. Причому вся робота – на природі. Норвежці (і особливо кримінолог Крісті) вірять, що сільське і лісове господарство найкраще вибиває з людини дурь. На острові живуть 45 овець, 22 корови, 10 коней, 230 курей і 20 кролематок. Є ще ділянки з картоплею, овочами і малиною. Свої угіддя – ще й важливий елемент самозабезпечення продовольством. Одним з факторів, за яким експеримент з острівної в'язницею був визнаний Мін'юстом вдалим, стало зменшення вартості утримання зеків в 2,5 разу порівняно з іншими норвезькими в'язницями.

Обід для всіх обов'язковий, його готує табірний кухар – як для в'язнів, так і для охоронців. Також кілька разів на день ув'язнені зобов'язані відмічатися. Мета в'язниці острова Бастой полягає не в тому, щоб образити добропорядних громадян Норвегії, балуючи злочинців замість того, щоб карати, а в тому, щоб змінити їх і дозволити їм повернутися до суспільства.

Так, кожному зеку держава виділяє тут 50 крон на день (приблизно 250 рублів). На ці гроші він повинен купувати продукти для сніданку та вечері (обід – за рахунок в'язниці; причому охоронці їдять те ж, що і охоронювані), господарське приладдя, одяг тощо. Особливо не пошикуєш, тим більше з огляду на норвезьку дорожнечу. Зате те, що вирощується і робиться самими зеками, справедливо ділиться на всіх відповідно до їхньої участі у створенні продукції. В результаті щомісяця працьовитий зек отримує тут ще до 10 тисяч крон (50 тисяч рублів).

Крім сільського господарства, важливою галуззю на Бастої є рибальство – щодня виловлюється до 100 кг тріски і пікші, а також налагоджено виробництво меблів з власної сировини. Рубки догляду (коли вирубуються тільки старі або хворі дерева) дають паливо для обігріву котеджів.

Ув'язнені підраховуються щодня вранці і ввечері

2010 ркуі Бастой взагалі став першою в світі "органічною в'язницею". Всі відходи (крім пластика, який тут заборонений) переробляються на компост. Добрива та засоби захисту рослин – тільки органічні. Встановлені сонячні батареї, з деревних відходів робляться палети для опалювальних котлів, всі машини і трактори переведені на біодизель (вироблений з ріпакової олії).

Підйом тут о 7:00. О 8:00 розпочинається робота. 2-годинна обідня перерва. Робота закінчується о 16:30. Увечері зек може займатися чим завгодно – читати в місцевій бібліотеці (тут зібрано близько 10 000 книг), сидіти в інтернеті (щоправда, не більше двох годин), дивитися телевізор (дозволені 4 телеканали), займатися спортом (без обмежень), грати в місцевій рок-групі або театральному гуртку. О 22:00 – відбій. На острові заборонені наркотики і алкоголь (щотижня здаються аналізи сечі на наявність наркотиків), за порушення – відправка до в'язниці на материк.

Як би дивно це не звучало, але метод цієї казкової в'язниці працює. За статистикою, 20% злочинців, які побували в норвезьких в'язницях, повторно опиняються там через кілька років після звільнення. А з тих, кому випала можливість провести термін на острові Бастой, повторно засудженими виявляються лише 16%.

В цілому норвезька пенітенціарна система дуже гуманна (тобто не менше гуманна, ніж на острові). Так, тут існує "черга на відсидку" – приблизно 20-25% норвежців, які отримали термін (в основному невеликий – до 5 років), знаходяться на волі, поки для них не звільниться місце в тюрмі. І весь цей час термін їм враховується (в результаті 5% взагалі мотають термін, перебуваючи вдома). Люди, які відсиділи більше половини терміну за тяжкі злочини, а за легкі – і з самого початку відсидки, можуть подати клопотання на вихід зі стін в'язниці на волю або навчання в денний час (у 2/3 випадків такі клопотання задовольняються; ночують же зеки в тюрмі). Дрібні злочини тут взагалі розглядає не суд, а т.зв. "психолог-примиритель". У разі якщо злочинець усвідомив тяжкість свого діяння, йому дають штраф, умовний термін або взагалі прощають. Раз на рік в Лілліхаммері міністр юстиції і його заступники, депутати парламенту і делегація зеків від кожної в'язниці (це 50-70 чоловік) засідають в гірському готелі три дні, де вони спільно вирішують, як поліпшити життя в'язнів і перевиховати їх.

"Головне – створити ситуацію, в якій ув'язнені зможуть відкрити себе з нової сторони, почати знову поважати самих себе", – говорить начальник колонії Арне Квернвік Нільсен.

І все ж в'язниця Бастой виявилася ефективнішою, ніж інші гуманістичні хитрощі норвезької влади. Кримінолог Кріст впевнений, що секрет "ресоціалізації" – саме в колективній роботі на землі. Ще на самому початку експерименту він зізнавався, що на цю ідею його наштовхнули записи індіанського вождя Сіетла вiд 1850 року. Корінний американець тоді проповідував білим людям, що ті "відірвалися від природи, хочуть її підпорядкувати, а не жити в гармонії з нею".

"Ми даємо укладеним почуття гармонії з природою. Це відвертає від насильства", – говорив Крісті.

Ув'язнений (з бензопилою) працює з охороною в лісі на острові Бастой

Засновники комфортної в'язниці зазначають, що для в'язнів важливе почуття свободи і вільної праці (як би двояко це не звучало в застосуванні до праці зеків) – коли його результати діляться порівну. А зеки, які не бажають жити в такому соціумі, відправляються на суворіший режим.

Телефонні кабіни на острові. Ув'язненим дозволяється робити телефонні дзвінки двічі на день, вранці і ввечері.

В'язень, звинувачений за жорстоке поводження з дітьми, працює з конем

Нігерійський громадянин засуджений за зловживання наркотиками. Він один живе у власному будинку на острові. Всі інші ув'язнені живуть в комунальних будинках.