Головна Сьогодні

"Міни" під нашими ногами: як українці намагаються боротися зі сміттям

В Україні назріла пластикова біда: терміново потрібні сортування сміття та переробка тари, як в країнах Європи

Пластикові відходи – одна з найгірших зворотних сторін нашого побутового комфорту. Скільки б народні умільці не винаходили способів продовжити їй життя (з пляшок роблять що завгодно, від умивальників до садових скульптур), сміття залишається сміттям, і його рано чи пізно потрібно утилізувати. Приблизні масштаби проблеми описані в Національній стратегії поводження з відходами.

"Відповідно до неї, в Україні за рік збирається близько 600 тисяч тонн використаного пластика і 1 млн тонн скла, – каже Євгенія Аратовська, екоактивістка, керівник екологічного проекту "Україна БЕЗ сміття". – А торішні дослідження французької компанії "БЕТЕН Енженьєрі", яка провела морфологічний аналіз сміття в Черкасах, виявили, що 35% вмісту контейнера – ресурсоцінні компоненти: папір, пластик, скло і метал".

Все це добро можна пускати на переробку і отримувати користь, але з цим в Україні – великі труднощі. Наприклад, в столиці Норвегії автомати для прийому пластикових пляшок – на кожному кроці. За кожну пляшку машина вибиває чек на 1-1,5 крони (50 пляшок – близько 6 доларів): ними можна розрахуватися в будь-якому супермаркеті. А в Україні, якщо хочеш бути відповідальним громадянином, доведеться попітніти. І те, що хоча б частка пластика у нас не "прикрашає" звалища і парки, а отримує друге життя всупереч багатьом перешкодам, – заслуга жменьки людей й окремо взятих компаній
.

new_image3_386

"Врожай". 500 000 тонн пластику в рік

ФІЛЬТРУЙ СМІТТЯ: ПРИЙОМ ОТ 2,5 ГРН/КГ

Про те,щосміттянеобхідносортуватинакориснийізалишковий,говорять давноібагато,аледо справипереходятьвкрайповільно."Щероків5назадЦентрРазумковапідрахував,що41%українцівзгоднісортуватисміття,-розповідаєАратовская.-Алеумовдляцьоговкраїнінемає.Процеспішов бишвидше,якбивеласяпросвітницькакампаніяпрошкодусміттєзвалищтаважливістьсортуваннявідходів".

Сьогодні в Києві, за словами Аратовської, сміття сортують тільки дуже свідомі люди. Та це незручно: потрібно самим їздити до пункту прийому вторсировини, шукати мобільний пункт організації "Україна без сміття" або везти мішки на станцію сортування. "Всі інші інструменти не працюють. Люди неодноразово скаржилися, що ретельно відсортоване по контейнерах для роздільного збору сміття перевантажується скопом в звичайний відсік сміттєвоза – який вивалює це все на полігоні, або в кращому випадку відвозить на завод "Енергія", де сміття спалюється. В внаслідок возяться з розподілом по пакетам всього 1-2% киян", – говорить вона.

100% сортировки пока нет: одни не знают, другие не умеют

В ЧОМУ ПРОБЛЕМА."Нашіджерелавкомунальнихслужбахкажуть,щосміттяйдевзагальнийкотел,томущо100%сортованоговсеодно невиходить.Одніне знають,якправильносортувати,іншіігноруютьпорядок.До того жнайціннішезі сміттяранішевсіх,якправило,забираютьбезхатченки",-пояснюєЄвгенія.

Щобміська владамоглареагуватинароботусміттєвозів,потрібнаконкретика,аскаргяктаких ненадходить,пояснюєрадникзаступникаголовиКМДАЮліяГрамотна.До тогождеякімешканцівстановлюютьконтейнеридляроздільногозборусміття,офіційнопро це неповідомляючи,іврезультатізасміттямприїжджаєоднастандартнамашина,хочапотрібнобулобїхтри.

"Насистемномурівнівмістісортуваннясміттядійсноне організована.Єлишеокреміспільнотигородян,якісвідомосортуютьсміттяіздаютьсклоіпластикбезпосередньонапереробку,-говоритьвона.-Убудинках,деправлінняОСББреальноцікавитьсяцимпитанням,вторсировинунавіть нездають,авигіднопродають".

Як повідомили нам райадміністрації, острівці цивілізації в Києві все ж є. Так, в Деснянському районі в будинках 6 ЖЕУ встановлено 145 контейнерів типу "дзвіночок" для роздільного збору сміття. На всій Оболоні всього 106 будинків отримали контейнери-сітки, на Печерську таких – 206. У Святошинському на 1447 звичайних баків – 297 спеціальних: для збору полімерів, паперу і картону. На Подолі їх всього 70, причому обсяг роздільно-зібраних відходів в порівнянні з минулим роком зріс на 30%. У Голосіївському районі сортує сміття 221 будинок – 26% від усіх обслуговуваних житлових об'єктів. Лідирують Дніпровський та Солом'янський: в них відокремлюють вторсировину відповідно 411 і 429 будинків. До речі, за кіло ПЕТ-пляшок дають від 2,5 грн, а поліетиленових пакетиків – 5 грн.

new_image6_211

Сортування. Головне – щоб правил дотримувалися всі мешканці

ЗДАЄМО СМІТТЯ: КООПЕРУЄМОСЯ І УКЛАДАЄМО ДОГОВІР

Основну масу клієнтури пунктів прийому вторсировини складають, за словами Аратовської, бездомні, малозабезпечені пенсіонери та двірники. Але ж привчити людей розділяти відходи одразу – справа благородна. "Зараз пробуємо впровадити пілотний проект з бізнес-центрами (продукують сміття тоннами. – Ред.): переконати орендодавців полегшити роботу двірників, – розповідає Аратовська. – У деяких великих установах вигоду від цього вже зрозуміли. Так, в одному бізнес-центрі 4 двірника на здачу вторсировини заробили на холодильник і мікрохвильову піч і тепер користуються ними у себе в підсобному приміщенні".

Якщомешканці будинкухочутьсамізароблятинаресурсоціннихвідходах-їмдоведетьсяпотрудитися."Спочаткупотрібнознайтикомпанію,що дійснозаймаєтьсяприйомомвторсировини,-наприклад,ефективнопрацюєтакавІрпені,Ворзелі,Бучі,Коцюбинському,унеїкожендень-близько200тонн видобутку".Ісамостійноукластизнимидоговірнаустановкуспеціальнихконтейнерівівивізїхвмісту",-пояснюєАратовська.

УструктуріКМДАєпідприємство"Київкомунсервіс",нагадуєГрамотна:якщохочетехочабвідбиратисклоіпластик,требазвернутисядо нихбезпосередньоабовміськадміністрацію-тамнаправлять,кудитреба.

"Згромадоюбудинку обговорятьдеталі-логістику,обсяги,можливостіскладуваннявідходів,оглянутьбудинокіуточнятькількістьжителів,-описуєпроцесвона.-Потімпідприємствовстановитьконтейнерібудерегулярноприїжджатинапокупкувторинної сировини".Алеважливо,щобрішенняприйняливсімешканці будинку,іокреміособи непродовжуваливикидатисміттякупою,по-старому.

ДОРОГЕ ЗАДОВОЛЕННЯ. Навітьзібранийокремопластикпотребуєдосортування-йогоділятьна4 видивручну.Витратиназарплатусортувальникам,орендуприміщень,складування,пресуванняіпаливопоки непокриваютьсяпродажемотриманої сировини,пояснюєЄвгеніяАратовська.

"Системазапрацює,якщовведутьрозширенувідповідальністьвиробників,що використовуютьпластик,-розповідаєвона.-Такікомпаніїоб'єднуютьсявнезалежнуструктуру,якабудефінансуватигалузьсортуваннясміття.Внескийдутьвзагальнийфонд,зякогокупуютьсяконтейнеридлякожногонаселеногопункту,наймаютьсяперевізникидляїхобслуговування-такзаготовлюєтьсявторсировина".

Такимчином,виробникинапоївзобов'язаніназбиратина місяць50,70%відпущениху продажпляшок,ізкожнимрокомцянормазростаєна5%,поступоводосягаючимаксимуму.

"Компаніїзацікавленівзборіпляшок,побоюючисьштрафу.Вонирозробляютьнавчальніпрограмидлянаселення,платятьагентствамзакрутусоціальнурекламу,яканадихнеспоживачавідокремлюватипластик,забуклетиталистівки,-описуєпроцесвона.-Азаготівельникавторсировининамагаютьсявибратизі своєїжмісцевості,щобвінплативподаткина користьгромади-івсі задоволені".

ЧЕКАЄМО РІШЕННЯ ЗГОРИ.ВУкраїнізакону,що зобов'язуєкомпаніїдіяти спільно,покинемає:вінужепередбаченийвСтратегіїповодження звідходамитараночипізноз'явиться.Але,за словамиАратовської,втілитиідеювжиттязаважаєтількивідсутністьбажання."Воникажуть:припустимо,десятоклідерівринкуоб'єднаютьсяібудутьнестидодатковівитрати.Аякбутизсотнямидрібнихкомпаній?Виходятьнерівніринковіумови",-пояснюєвона.

Покладатися на свідомість народу теж не доводиться, впевнені в "Україна без сміття". "Людям потрібно, щоб було комфортно, швидко і дешево. Треба створити економічні штучні бар'єри доступності пластикової тари – наприклад, внутрішні податки або акциз", – говорять активісти. Тобто, хоча пластик став спочатку популярним саме як дешева альтернатива склу та кераміці, – зараз він повинен стати дорогим, а стаканчик коштувати не гривню, а 10, як майбутнє проблемне сміття. Так кожен користувач внесе свою лепту в будівництво сучасного сміттєспалювального заводу, а оборот дешевих китайських пластикових іграшок, ланч-боксів і одноразових пакетиків нарешті скоротиться.

new_image4_321

Дефіцит. Полігонів давно не вистачає

В ПЛАНАХ: ТАРИФИ ВИРОСТУТЬ

Стратегіяповодження звідходами-цеконцепціявирішення сміттєвоїпроблеми,розробленадо2025 року."Запланованооблаштуваннядекількохцентрівпереробкивідходів(5полігонвжевдужезанедбаному стані),-розповідаєЮліяГрамотна.-Будутьрозділятисміттянаосновніфракції:ресурсоціннікомпоненти,умовнепаливодлязаводу "Енергія" (обігріваєцілиймікрорайонПозняки)іорганіку,якупоховаютьабоперероблятьнадобрива".

Найбільш проблемнакатегорія-залишковесміття,якеможнатількиспалювати,ацедорого."УШвейцаріїкоженжителькраїнискладаєтакийтількивпакетизспецмарки,коженкоштує2франка(близько55грн),-розповідаєЄвгенія.-Вцінувжезакладенаплатазаспалюваннявмісту,зурахуваннямвитратнабудівництвоспалювальнихзаводу".ЗаводвцентріВідня,який спалює250тис.тоннсміттяна рік,за1тплатить230євровмуніципалітет,аце-5 млнєвровмісяць,розповідаєексперт.

"УКиєвіобіцяють5спалювальнихзаводів.Зачийрахунок?Якщовикористовуютьдешевітехнології-ценебезпечно,-зазначаєвона.-Японськітехнологіїплазмовогогорінняпередбачаютьтемпературуспалювання2000° С-ініякихважкихметалівідіоксину,якіпросочуютьсякрізьбудь-якіфільтри.Автехумовидо київськихпроектах-850-900градусів(за принципом"Енергії")".

Урозвиненихкраїнахможутьсобідозволитиновітехнології,томущолюдиплатятьзавивізсміттядорого.ЄдинийвихіддляУкраїни-тежпідвищититариф,знинішніх15-20грнхочабдо100грн.

"Требапояснитимешканцям:першніжкупитипластиковийнепотріб-подумайте,щоскоровінстанесміттям,ідоведетьсядоплатитизаутилізацію",-впевненаАратовська.Втім,покипідвищуватитарифнавивезеннясміттявлада не планує.

new_image_463

Правильно викидати. Мають намір навчати дітей зі шкільних років

ЗАВОДИ: ВЧАТЬ ШКОЛЯРІВ СОРТУВАТИ

"Оболонь".Компаніядбаєпро переробкувідходівПЕТ-упаковкиз 2003 року,аобсягінвестиційвцюініціативувжеперевищив10 млнгрн."За данимиекологів,коженжительвеликихмістУкраїнищорічнопродукуєблизько20кгполімерногосміттязарік.АтоваріввПЕТ-упаковцістаєна10-12%більшещороку,-кажеСвітланаБашмакова,провіднийінженерз охоронинавколишньогосередовища.-Мивирішилиреалізувативласнупрограмуз переробкицихвідходів".

ВОлександрії(Кіровоградськаобласть)встановилилініюдляподрібненнявикористаноїтаринанапівфабрикат-"флекс".Спочаткуцю сировинуекспортували,а9років томуналагодиливиробництвокінцевогопродукту:теперзколишніхпляшоквиробляютьпакувальнустрічку,ящикиінавітьпластикові меблі(стільцітастоли).

"Сучасне німецьке обладнання працює так, що всі ці процеси практично безпечні для навколишнього середовища, – пояснює Башмакова. – Організацію збору сировини (відходів ПЕТ-упаковки) ми налагодили не тільки на всіх заводах "Оболонь", а й від населення. Встановили близько сотні контейнерів для збору пляшок біля житлових будинків в столиці. Але для безперервної роботи лінії цієї сировини поки не вистачає: додатково закуповуємо ПЕТ-тару у постачальників. на жаль, українці поки не дуже активно здають пляшки – як правило, кожен відвідувач залишає утилку-дві, кинуті в бак".

Зарікчерезолександрійськийцехпроходитьблизько700тонннепотрібногопластику(азавсіроки-понад 11 тисяч).Априбутоквідпродажувиробленоїтамбандажноїстрічки-не менше15,5 млнгрнна рік.

new_image5_262

Друге життя. Пляшки перетворюються в меблі і тремпелі

CARLSBERG UKRAINE.ЗасловамиЄвгеніїПіддубної-Смирнової,старшогодиректораз корпоративних відносинкомпанії,"Carlsberg"тежподумуєоптимізувативикористанняресурсіву виробництвів ім'ядовкілля.Завдяки співпрацізпартнерами-тарнимиоператорами,компаніївдалосяв 2016-м,наприклад,повторновикористовуватибільш175 млнсклянихпляшок.

"Ацеблизько52%обсягунашихвториннихпродажівпивавсклотарі,-пояснюєЄвгенія.-ПластикпартнеризбираютьвсвоїхпунктахприйомуповсійУкраїні".Зібраніпляшкиупорядкованоза кольорами(блакитний,білий,зеленийікоричневий),потімйдутьнамийку-чистку.Отриманийфлекспісляпершогоетапупереробкипотрапляєвкомпанії,яківиробляютьзньогониткудлясинтепону,набивкидляавтокріселіт.п.

"АлетакихпереробнихвиробництввУкраїнінебагато.ТомузначначастинаПЕТяквторсировиниабосинтетичноїтканиниврезультатіекспортується,-розповідаєпредставниккомпанії.-Амизісвого бокуактивнопідтримуємо "Українабезсміття",якамає намірвчитиукраїнцівкультуріроздільногозборупобутовихвідходівзішкільної лави".

PEPSICO. "Ми дотримуємося позиції, що найефективнішим вирішенням питання було б впровадження європейської системи роздільного збору та "Розширеної відповідальності виробника", – говорить Аліна Матковська, керівник відділу корпоративних комунікацій PepsiCo в Україні. - Уже сьогодні частина відходів упаковки компанії направляється на повторну переробку спеціалізованими підприємствами через підрядників. Компанія розробила стратегію розвитку "Відповідально до мети" і має намір до 2025 року досягти багаторазового використання або повторної переробки 100% пакувального матеріалу.

"Уминуломуроцімипровелиосвітнізаходив63школахМиколаєва:навчалиправильносортувативідходьначотирифракціїівідправлятинапереробку.Цього рокупродовжимо",-розповідаєХристина.-Крімтого,вофісахкомпаніїдавносортуютьсміттянашістьфракцій(окремокартоніфольгу)дляподальшоїпереробки".

Підпишись на наш telegram

Лише найважливіше та найцікавіше

Підписатися
Читайте Segodnya.ua у Google News
Джерело: Сьогодні

Новини партнерів

Популярні статті

Новини партнерів

Натискаючи на кнопку «Прийняти» або продовжуючи користуватися сайтом, ви погоджуєтеся з правилами використання файлів cookie.

Прийняти