Міліченко Ірина
За життя Леонід Утьосов, якому 9 березня виповнилося б 120 років, був головним, як зараз сказали б, ньюзмейкером. Його ім'я буквально не сходило з газетних шпальт. Він написав про себе кілька книг і відкрито зізнавався в коханні до кримінального авторитета Михайла Япончика. Про нього ходила рекордна кількість легенд і оповідань, багато з яких він сам же і запускав. Чого варті слова: "Я народився в Одесі. Ви, думаєте, я хвалюся? Багато хто б хотіли народитися в Одесі, але не всім вдається". Якось Утьосова запитали, яка в нього мрія. І він серйозно відповів: "Я хотів би мати персональний туалет". "Як? Адже у вас, Леоніде Йосиповичу, все є. Ви серйозно?" – Дивувалися опоненти. "Я хотів би, щоб у мене в туалеті був м'який теплий зручний унітаз, щоб там була вся моя бібліотека, щоб там були світло і телефон. І щоб я там сидів і читав, і звільнявся від зайвого вантажу, навантажуючи вантажем інтелектуальним". Але навіть через стільки років після його народження у житті Утьосова залишається багато таємниць, які досі розгадують шанувальники його творчості. Для "Сегодня" друг Утьосова згадав, як брав у нього інтерв'ю, рідні розповіли про його амурні справи, а нумеролог – про містику чисел.
Як ми дізналися, святкових заходів в його рідній Одесі та Москві, де артист прожив другу половину життя, до ювілею співака не планують.
ЛАЯВ СОБАКУ ШУТІКА ЗА ПРОДАЖНІСТЬ
Одеський журналіст і письменник Олександр Галяс взяв у нього останнє інтерв'ю – за місяць до смерті. "Мені було 20 років, я часто зупинявся у своїх родичів у Москві, які були сусідами Утьосова, – згадує Олександр. – Бачилися ми з 1972-й по 1987-й раз п'ятнадцять. У під'їзді, де жив Леонід Осипович, мешкав песик Шутік. Робочий день цього створення полягав у тому, що з ранку він починав обхід квартир на предмет отримання їжі. Жалісливі мешканці охоче підгодовували пса. Моя тітка, зачувши, що хтось шкребеться у дверей, впевнено говорила: "А, знову Шутік прийшов", – і виносила то шматок ковбаси, то окраєць. Але найбільше Шутік любив цукор. Варто було тільки показати йому рафінад, як він ставав на задні лапи і починав "собачий вальс". Одного разу за цим заняттям застав його Леонід Осипович. "Тобі не соромно за шматок цукру продавати собачу гідність?!" – вичитував він пса. Причому самого Утьосова я часто бачив у під'їзді в домашньому халаті. Коли Леонід Йосипович уже хворів, я попросив його дружину Антоніну Сергіївну влаштувати мені з ним зустріч.
До речі, сам Утьосов розповідав, що офіційно оформив стосунки з Антоніною за два місяці до смерті (стосунки з нею у артиста зав'язалися на початку 1970-х, але дочка Діта була проти шлюбу. – Авт.) – до них додому приїздила працівниця з РАГСу, яка потім хвалилась, що бачила живого Утьосова.
І ось 11 лютого 1982-го, приблизно о 7-й годині вечора, я подзвонив в квартиру Утьосова. Леонід Осипович був дуже поганий – він напівсидів-напівлежав на дивані, було видно, як йому важко. Я зрозумів, що наша бесіда не може бути довгою. Ми проговорили 30 хвилин, але тут задзвенів телефон... Утьосов зробив спробу встати і взяти трубку – я ледве встиг подати йому апарат. Судячи з усього, розмова передбачалася довгою, і я вважав розумним тихо відкланятися. А через місяць почув по радіо сумне повідомлення про смерть великого земляка".
ПЕРЕДБАЧИВ ДОЛЮ ФІЛІПОВІ КІРКОРОВУ
З Леонідом Утьосовим доля зводила тисячі артистів, одним з яких був і батько Філіпа Кіркорова Бедрос. "Я познайомився з Утьосовим в 1966 році, – згадує Кіркоров-старший. – На той момент я був одружений і хотів залишитися в СРСР. Звернувся до Утесову за допомогою, хоча закордонних співаків на роботу приймати було не можна (Бедросов – болгарин). Утьосов пояснив ситуацію в міністерстві культури, і мені продовжили перебування на рік. У підсумку Утьосов залишив мене у своєму оркестрі. Одного разу нас запросили на гастролі до Києва. Співав я ті ж пісні, що й раніше, тільки до роботи з Утьосовим. Зазвичай публіка мене не відпускала, а тут – рідкі аплодисменти. Я спробував поміняти репертуар. Леонід Осипович запитав, навіщо. Я пояснив, що якщо глядачі так мляво аплодують, значить, пісні їм не подобаються. "Подякуй, що не освистують, – сказав мені Утьосов. – Народ прийшов слухати не тебе, а мене".
За словами Бедроса Кіркорова, Утьосов передбачив долю його синові. "Я запросив його на свій день народження. Теща дізналася, що улюблена страва Утьосова – фарширована риба. Але вона не вміла її готувати і замовила рибу в ресторані "Прага". Утьосов з першого шматочка здогадався, хто приготував рибу – дізнався суміш приправ. А потім він подивився на маленького Пилипа й сказав, що такі очі можуть бути тільки у артиста, причому обов'язково у співака".
Бедрос Кіркоров в Одесі. Поряд із будинком, в якому народився Утьосов.
ПРО ЩО ГОВОРЯТЬ РОКИ ЖИТТЯ АРТИСТА
Леоніду Утьосову довелося пережити багато горя: після смерті першої дружини померла від лейкемії його дочка Діта, пішов на той світ від хвороби Паркінсона зять артиста, режисер Альберт Гендельштейн. Сам Утьосов пережив всіх членів своєї сім'ї і помер у день свого 86-річчя – 9 березня. Нумеролог і біоенергетик Лілія Романова на наше прохання проаналізувала головні дати в житті артиста. "Дві дев'ятки говорять про те, що у нього була завищена планка в житті, він був реалізованим, але при цьому дуже велелюбним людиною, це якраз дала йому п'ятірка в році народження – вона говорить про влюбливості. Але немає шістки, а ця цифра відповідає за будинок, сім'ю, дітей. Коли людина довго хворіє, кажуть, що гріхи не пускають. Але хвороби одночасно у всієї родини говорять про те, що в будинку було багато взаємних образ, які вони один одному принесли, але не могли пробачити. Якби прощення прийшло раніше, то і хвороб таких не було б. Дочка Діта народилася 1 березня 1915. У них з батьком дуже схожі дати народження, вона була татової донькою. У них було багато спільних позитивних і негативних якостей".
Читайте також інтерв'ю з племінницею Леоніда Утьосова.Майя Молодецька: "Спорідненість з артистом приносить мені неприємності"
Головні теми