Катерина Степаненко
редактор Наші співвітчизники зараз з гордістю підкреслюють свою приналежність до української нації. Однак на питання: "Що означає бути українцем?" і "Що таке бути нацією?" – зможе відповісти далеко не кожен. Нація – це суспільство людей, які через єдину долю знаходять єдиний характер. У кожної нації є ДНК – свій унікальний код, який захований в самому простому і, здавалося б, зрозумілою: обереги, казках, піснях. Цього разу "Сегодня" з експертами з фондів музею грошей при НБУ розкриває секрети історії гривні.
"З часів Київської Русі основні функції гривні майже не змінилися, – розповідає Наталя Трифонова, головний хранитель фондів. – Гривня може бути символом мрій процвітаючої українки: і як прикраса, і як наповнення банківського рахунку. Що побачить допитливий розум, вивчаючи сучасні купюри? Європейська валюта несе на собі зображення мостів як символ конструкцій, що з'єднують людей. Гривня ж увічнила образи князів, поетів, воїнів, істориків і філософів як знак, що на купюрі може виявитися образ кожного гідного українця. При князі Володимира гроші були рідкістю навіть для багатіїв, адже в ходу був натуральний обмін – хутром, їжею, прикрасами і т. д. Хутра, наприклад, тримали в мішках, які пломбувати печатками. Ці пломби самі по собі могли виконувати функції дрібних грошей. А ось для великих торгів використовували срібні, рідше золоті злитки-гривні. У нашому музеї представлені гривні трьох основних типів: Київського, Чернігівського і Новгородського. Новгородська гривня була в ходу до XV століття і стала "матір'ю" рубля. Для здійснення операцій її доводилося рубати на частини – так, за однією з версій, і з'явився рубль. За таку гривню можна було купити 5-7 дворів, або бойового коня, або 20 корів, або 10 звичайних коней".
Те, що зображено на наших грошах, несе свій глибокий сенс. Правда, далеко не всім українцям зрозуміло, як вибираються особистості для увічнення на наших грошах. Чому, наприклад, князь Володимир красується на одногривневій купюрі, Леся Українка – на двохсотці, а Сковорода – на п'ятисотці? "Зображення на купюрах подані в хронологічному порядку як відображення окремої епохи в житті країни, – пояснює Юлія Шолох. – Дрібні купюри з'явилися ще в 1992 році, а ось, наприклад 100-гривнева – лише в 2000 році, а 200-гривнева – в 2006-му. На купюрі в одну гривню на тильній стороні зображений Київ кінця Х століття. Спочатку на звороті були руїни Херсонеса, де Володимир прийняв хрещення, але з 2004 року його замінили на зображення центру Києва. Банкнота в дві гривні показує, яким був храм Святої Софії Київської в 1036 році, побудований на честь перемоги над печенігами за Ярослава Мудрого. Тут же знаходиться і саркофаг легендарного князя Ярослава. До речі, самих останків в усипальниці немає, і доля їх невідома. Як невідомо і місцезнаходження останків Богдана Хмельницького, який увічнений на п'ятірці. На неї ззаду зображена Іллінська церква в Суботові Черкаської області, яку звели за наказом гетьмана, де його і поховали. Однак через 10 років після смерті Хмельницького чигиринський староста осквернив могилу і знищив прах. На червінці зображений Успенський собор Києво-Печерської лаври – місце сили і християнських традицій, відновлене гетьманом Лівобережної України Іваном Мазепою. На двадцятці – Львівська опера, пов'язана з постаттю Івана Франка, похованого у Львові на Личаківському кладовищі, одному з найкрасивіших у світі. На купюрі в 50 гривень зображений Михайло Грушевський, який очолював УНР в 1917-1918 роках". "А ось через сотню в художній комісії по роботі з грошовими знаками вибухнув скандал, – додає Наталя Гордієнко. – Замість затвердженого портрета Тараса Шевченка, охайного і в сюртуку, на купюрах 1996 року з'явився Тарас в кошлатому хутрі і папасі. Невдалою виявилася і купюра в сто гривень нового дизайну 2006 року – на ній автопортрет молодого Шевченка відобразили дзеркально. Також зображення мало явну схожість з Віктором Ющенком в молодості. Втім, так могли зробити невипадково: грошова реформа, проведена Ющенком, багатьма експертами досі вважається найвдалішою". На нашій двохсотці красується В'їзна вежа Луцького замку, яку дуже любила Леся Українка. 500-гривнева купюра – "наймолодша" і захищена від підробок. На тильній її стороні – корпус Могилянки" і "всевидюче око", древній християнський символ Бога.
ТРАНСФОРМАЦІЯ: ВІД ПРИКРАСИ ДО МОНЕТИ КНЯЗЯ
"Слово "гривня" прийшло до нас із санскриту і означає "шия", – розповідає Юлія Шолох. – Також воно співзвучне зі словом "грива" – гривнею за старих часів називали і прикрасу, яку носили "на загривку". Вона мала вигляд ювелірного виробу у вигляді обруча зі скріплених дротом золотих пластин зазвичай круглої форми, яким володіли тільки знатні люди. Часто цю прикрасу використовували в якості платіжної одиниці.
Стародавні гривні для торгів.
ЯВИЩЕ МОНЕТ. В кінці Х століття за князя Володимира замість гривні з'явилися перші карбовані монети – златники і срібники. На монетах зображувався великий князь київський, а також державний герб у формі тризуба. До нашого часу таких збереглося зовсім небагато – не більше 350 екземплярів. Саме князю Володимиру прийшла ідея підкріпити власну владу і нову для Русі християнську віру випуском монет. У той час він мав усі підстави вважатися могутнім правителем: був щасливий у війнах, хрестив величезну державу і поріднився з візантійським імператорським домом. Тому златники і срібники випускалися швидше з метою політичних, ніж торгових. Напис на монетах князя Володимира свідчила: "Володимир на столі, а се його срібло", що означає: "Володимир на престолі, а це його гроші". Довгий час на Русі слово "срібло" було рівнозначно поняттю грошей.
Спроби відродити гривню з'явилися в 1919-1922 роках ХХ століття. Гривня УНР і Директорії була видрукувана за кордоном. Однак в умовах інфляції, окупації та боротьби за територіальну цілісність гривня в Україні знецінювалася швидше, ніж її встигали накопичити. До слова, фігури "робочого і селянки", що прикрашали 100-гривневу купюру початку ХХ століття, тепер "живуть" на сучасній 50-гривневій".
Володимир. Перші монети служили для зміцнення політіміджу.
НАЙДОРОЖЧІ. Купюри старого зразка (ті, що випускалися з 1992 по 2003 рік) з факсиміле головних банкірів були виведені з обігу. Тому їх можна побачити тільки у колекціонерів. Гроші з підписом Володимира Матвієнка, першого голови НБУ, на ринку коштують дорожче за інших. За купюру номіналом у дві гривні з його автографом люди віддають за 80 сьогоднішніх гривень, а за двадцятку 1992 року випуску – 200. Гроші з автографами Вадима Гетьмана і Віктора Ющенка (другого і третього глави НБУ відповідно) коштують в два або три рази дорожче свого номіналу .
РЕДИЗАЙН. За законами України, Національний банк України має право самостійно встановлювати номінали, системи захисту, платіжні ознаки та дизайн банкнот і монет національної валюти. Як показує світова практика, центральні банки змінюють або вдосконалюють дизайн банкнот в середньому кожні 5-7 років. Втім, цей термін може змінюватися з різних причин – як політичних, так і технічних чи економічних (експерти аналізують, чи є економічний сенс випускати нові банкноти, який ризик їх підробки і т. д.). Основна причина поновлення купюр – вдосконалення їх безпеки. Сьогодні, наприклад, система захисту гривневих купюр знаходиться на одному рівні з системою захисту банкнот євро.
З 1991 року по сьогоднішній день гривня пережила кілька змін дизайну. Пов'язані вони були спочатку з великою кількістю підробок і необхідністю змінити колірну гамму, щоб люди не плутали купюру в дві гривні з десяткою і двадцяткою. У 2006 році українці особливо раділи, що десятка з синьої знову стала червоною, як при СРСР, і до неї повернулася назва "червінець". Змінили і розмір банкнот: дрібні купюри зробили трохи менше, великі – трохи більше. "Дизайн гривні змінювався вже чотири рази, – зазначає Юлія Шолох. – Банкноти номіналом 100 гривень зразка 2014 року і 500 гривень зразка 2015 року мають інший дизайн і посилений комплекс захисту, що дозволяє відрізнити фальшивку навіть візуально. Разом з тим, ми вважаємо, що майбутнє України – за електронними грошима, а паперові вийдуть з обігу вже в найближчі 50 років".
Купюра 1918 г. На ній з'явилися образи робітника і селянки, які є і на нинішніх "п'ятдесятку".
ЖАРТ: ГРИВНЮ НА ВЕСЬ СВІТ РОЗРЕКЛАМУВАЛИ КВНЩИКИ
Новина про те, що українська гривня визнана найкрасивішою в світі, кілька років тому обійшла новинні стрічки світових ЗМІ. Однак в її основі лежить всього лише жарт українських гумористів. Кавеенщик Іван Шишман, автор команди КВН "Аляска", учасник Comedy Club UA та багатьох інших проектів, розповів: "Все почалося з того, що нами в Україні готувалося до випуску нове скетч-шоу. Основна його теза була в тому, що українці – велика нація планети. Подавалося там це не в знущальному або претензійному плані, а по-доброму і з гумором". Суть була в тому, що веселуни строчили одну новину за одною і пропонували їх новинним сайтам. "Так на онлайн-простори потрапило чимало нашого марення: "Українці збираються заснувати на Місяці першу базу", "Джон Кеннеді насправді українець", – пояснює Іван Шишман. – Але наша вигадана новина про те, що українська гривня стала найкрасивішою валютою світу, просто "порвала" весь світ! Фікція звучала так: "У рамках щорічного засідання комісії з естетики Міжнародного Фінансового Банку (IFB) швейцарські фінансисти організували конкурс серед найпопулярніших валют світу на звання найкрасивішої. Експерти розглянули більше 50 найпопулярніших валют у світі. Увага експертів зверталася на естетичне оформлення, їх платоспроможність і банківське забезпечення. Також оцінювалося історичне значення зображень на валюті. Примітно, що гривня витримала перевірку і обійшла таких конкурентів, як англійський фунт стерлінгів і латвійський лат. Найбільш тендітною валютою виявився канадський долар. П'ятірка найкрасивіших валют тепер виглядає так: 1. Українська гривня. 2. Австралійський долар. 3. Євро. 4. Болгарський лев. 5. Американський долар". В результаті газети, інтернет-сайти і телевізійники навперебій розповідали, що гривня була визнана найкрасивішою валютою, посилаючись на нас. Цю новину почали передруковувати болгарські сайти, радіючи, що їхній лев посів четверте місце. Слідом за цим про нашу фантазію заговорило болгарське телебачення. Звідти новина пішла в Європу. Якось я і сам з жахом спостерігав, як на одному англомовному форумі нещасні обдурені англосакси сперечалися, порівнюючи валюти. Саме вони і помітили: "Як гривня могла перемогти, якщо експерти оцінювали платоспроможність і банківське забезпечення?"
"Сегодня" вирішила уточнити цю інформацію в музеї грошей при НБУ. "До нас не надходило офіційних документів з приводу того, що гривня найкрасивіша, – відповіла нам зберігач фондів Наталія Трифонова. – Точно ми знаємо лише те, що в 1999 році українська монета в 10 гривень була удостоєна нагороди в американському місті Атланта, як найбільш надихаюча в світі".
Нагорода. Отримали в 1999 році.
10 грн. Наша монета визнана США такою, що найбільше надихає в світі.
Лев. Теж став предметом жарту.
Читайте також:
Головні теми