Юлія Ткачук
Team Lead Life Сьогодні 
Щодня ми користуємось тисячами винаходів людства, які стали для нас звичними. Але якщо копнути трохи глибше, то з'ясується, що багато речей ми використовуємо зовсім не так, як замислювали їх винахідники. Історії про те, для чого створювалися популярні напої, ліки, інструменти, іграшки та навіть засоби особистої гігієни, можуть здивувати. Зробили добірку звичайнісіньких речей із щоденного побуту з абсолютно незвичайною біографією.
Coca-Cola від нервових розладів
В 1886 колу винайшов американський фармацевт і колишній офіцер армії США Джон Пембертон. Спочатку чудо-засіб на основі листя коки (на той час кокаїн, що видобувається з них, ще не вважався наркотиком) і горіхів тропічного дерева запатентували як лікарський засіб. Їм планували лікувати нервові розлади, імпотенцію та навіть популярну тоді залежність від морфію (до якого, за чутками, пристрастився і сам Джон Пембертон).
Спочатку чудо-засіб щодня купували в середньому дев'ять осіб, але популярність "тоніку, що бадьорить" набирала обертів не по днях, а по годинах. Вже 1902-го газировка вийшла на обіг у $120 тисяч, ставши одним із найпопулярніших у США. Але в 1903-му вибухнув скандал: суспільство на той момент почало осуджувати кокаїн і перейнялося наявністю його в улюбленій газировці. Тож виробникам довелося змінити рецептуру. Тоді виробники перестали додавати в напій свіже листя коки. Точний рецепт Coca-Cola тримається в секреті.
Бензопила – ідея хірургів
За однією з версій перший прототип бензопили був придуманий для медичних цілей. Вперше інструмент згадується у документах Канадської медичної асоціації наприкінці ХІХ століття: його створили медики-хірурги для розпилювання кісток під час операцій. Згідно з описом, бензопила була значно меншою за свого сучасного нащадка, була оснащена ланцюгом з маленькими зубцями і не працювала в автономному режимі. Сучасний прототип доопрацювали і застосували за новим призначенням лише на початку ХХ століття.
Пухирчаста плівка – шпалери
Пухирчаста плівка для упаковки тендітних предметів та скла була не тільки улюбленою розвагою дітей, які могли лопати її до нескінченності. Насправді, плівку вигадали в 1957 році два інженери, Альфред Філдін і Марк Чаван, для того, щоб клеїти на стіни. Винахідники хотіли придумати шпалери, які легко милися б і чистилися. Для першого прототипу вони склеїли дві клейонки для душу. Звичайно, ідея з супершпалерами провалилася, а творці намагалися перекваліфікувати її в парникову плівку. І лише 1959 року американський електронний гігант IBM вперше використав цей винахід для упаковки комп'ютера.
Слинки – прилад від морської хитавиці
Улюблена іграшка-пружина у 1990-х офіційно називається "слинки", що в перекладі з англійської означає "гладкий". Її створив у 1943 році американський військово-морський інженер Річард Джеймс для захисту від хитавиці чутливих суднових приладів та стабілізації вібрацій у бурю.
Під час роботи над приладом Джеймс упустив металеві пружини і побачив, що вони продовжують рухатися і крокувати по підлозі. Інженеру прийшла думка створити дитячу іграшку. Він узяв кредит у розмірі $500 та заснував компанію, а назву іграшці вигадала його дружина.
Вже 1945 року сім'я почала демонструвати свій витвір на виставках та ярмарках іграшок. Коли незвичайна пружинка почала набирати популярності серед дітей, її розфарбували у райдужні кольори (перші зразки іграшки були зроблені із чорного металу). До речі, деякі психотерапевти навіть прописували своїм пацієнтам цю іграшку для зняття стресу, лікування нервових розладів та концентрації уваги.
Ополіскувач для рота – антисептик для хірургічних інструментів.
Відомий антибактеріальний ополіскувач для рота Listerine отримав свою назву на честь творця – англійського хірурга Джозефа Лістера. Спочатку засіб збиралися використовувати для дезінфекції хірургічним інструментом. Потім, коли справа не залагодилася, рідину перекваліфікували на засіб для миття підлоги в лікарнях. Але й у цій ніші продукт був успішним. Пізніше його невдало намагалися просувати навіть як засіб для лікування гонореї.
Справжній успіх прийшов до антибактеріальної рідини, коли її адаптували під ополіскувач для порожнини рота. 1879 року американський доктор Джозеф Лоуренс розробив нову формулу рідини на основі хірургічного антисептика. У 1881 році почалося виробництво та просування Listerine. 1895-го рідину почали використовувати стоматологи. Майже через 20 років, 1914-го, засіб з'явився в аптеках, де його могли купувати без рецепта.
Віагра – таблетки для сердечників
Легендарний засіб для підвищення потенції у чоловіків — таблетки Viagra (це лише назва торгової марки, а сам засіб носить назву силденафіл), був розроблений групою американських фармацевтів у Британії. За задумом воно мало знижувати кров'яний тиск і допомагати при стенокардії (хвороба серця). 1992-го клінічні випробування показали: хвороби серця таблетки лікують погано, а серед побічних ефектів відзначили сильну ерекцію у чоловіків.
Тоді виробники вирішили змінити концепцію: 1996-го його запатентували, а через два роки його схвалило Федеральне управління продовольства і медикаментів. Після цього Viagra здобула запаморочливий успіх — вже через 10 років, 2008-го, щорічний виторг від продажів становив $1,9 млрд.
Фрісбі – підставка під пиріг
Конструкцію фрісбі 1948-го створив натхненний тодішньою модою на НЛО американець Волтер Моррісон. Але, прабатьками популярної іграшки вважаються студенти Єльського університету. Справа в тому, що поруч зі студмістечком багато років успішно працювала Frisbie Pie Company – пекарня, яка до 1956 випікала по 80 тисяч пирогів на день! Випічку доставляли на плоских жерстяних тарілках-підставках. Їхні студенти і полюбили запускати один одного з криком "Фрісбі!".
Це слово стало настільки популярним у студмістечку, що велика компанія, що виробляє спортінвентар, назвала свої літаючі тарілки Frisbee. При цьому довелося трохи схитрувати: у слові спеціально змінили одну літеру, щоб уникнути судових розглядів із Frisbie Pie Company.
Йо-йо – зброя мисливців
Ще одна улюблена іграшка із 1990-х із незвичайною історією. Історики вважають йо-йо чи не найдавнішою іграшкою у світі: згадку про подібні пристрої знаходили в писаннях з Стародавньої Греції, Китаю та Філіппін. До речі, останні вважаються винахідниками сучасної іграшки. В історичних записах зустрічається багато свідчень того, що йо-йо спочатку використовувалося для полювання. Щоправда, це був звичайний камінь, прив'язаний до 6-метрової мотузки. Мисливці ховалися за деревами та кидали камінь у тварин, а якщо не потрапляли у видобуток – повертали його назад за допомогою мотузки.
Життя іграшці дали в 1866 американські винахідники Джеймс Хейвен і Чарльз Геттранк, запатентувавши її. А масове виробництво стартувало лише 1928-го. Щодня вироблялося по 300 тисяч екземплярів. Друга ж хвиля популярності припала на 1990-ті.
Читайте також: 6 цікавих фактів про йо-йо, яке знову в моді.
Головні теми