Як і чому пиячать тварини

Вчені часто займаються дивними і на перший погляд марними справами – наприклад, поять доп'яна лабораторних тварин: то раків, то мишей. Багато видів справляються і без людей – знаходять і їдять фрукти, які забродили, а вчені в таких випадках дуже люблять за ними спостерігати. Але все це робиться для того, щоб нарешті зрозуміти, як і чому п'ють сапієнси, – пише "Популярная Механика".

Минулого тижня в топи всіх пошукових систем вийшло повідомлення про те, як вчені з Університету штату Меріленд поїли раків (Journal of Experimental Biology 2017). Виявилося, що на швидкість настання сп'яніння у раків впливає ступінь соціалізації: високо соціалізовані членистоногі падали п'яними набагато швидше, ніж їхні скромні і нетовариські товариші. Вчені пов'язали це з різною збудливістю величезного інтернейронів – найбільшої частини нервової системи раків. У соціальних тварин цей нейрон чутливий до менших кількостей збуджуючих речовин, в тому числі, мабуть, і етанолу.

Деокупація півдня країни – як українські військові відвойовують території

Заборона на пересування країною для військовозобов'язаних – всі деталі

Ракетні удари по мирних українськиих містах - липень 2022

Ядерний тероризм Росії

П'яні раки махають клешнями і хвостами, поки не впадуть навзнак

Але навіть найзамкнутіші раки не зрівняються в умінні пити і не п'яніти з перохвостою тупайєю (Ptilocercus lowii) – маленьким пухнастим звіром на зразок білки, який водиться в джунглях Суматри. Тупайя і її родичі, зворушливі товсті лорі (Nycticebus) цілими днями їдять підгнилі і ті, які забродили, фрукти, отримуючи з ними стільки алкоголю, що до вечері відсоток алкоголю у них в крові в сім разів вище межі, після якого не можна за кермо в більшості країн – але тварини навіть не похитуються (Addiction Biology, 2010). Механізм, що дозволяє лорі й тупайї переробляти такі кількості алкоголю і не п'яніти, має, на думку вчених, еволюційну перевагу: фрукт, що забродив, для них так само поживний і корисний, як і свіжий.

Товсті лорі й тупайі стійкі до алкоголю: вони харчуються фруктами, які забродили, але не п'яніють, і завжди відчувають себе відмінно

З тупайі і лорі вийшли б ідеальні розвідники, але не всім так пощастило. Зовсім інакше переносять узливання жовтобрюхі полівки. Серед біологів, які досліджують статеву поведінку тварин, ці маленькі пухкі гризуни популярні як ідеальна модельна тварина для вивчення моногамії: пару вони вибирають на все життя і ніколи не забувають про свого партнера. До того часу, поки підступні лаборанти не опускають в клітини трубочки поїлок зі спиртним; напившись п'яними, полівки і думати забувають про моногамію і спілкуються з усіма, хто підвернеться (PNAS, 2008). А ще вони намагаються триматися на одному рівні сп'яніння з товаришем по чарці: в одній клітці дві миші завжди випивають порівну алкоголю і води, хоча, наприклад, солодкий сироп вони п'ють, не звертаючи уваги на те, як часто їм ласує сусід.

Алкоголь змушує полівок забувати про все, в тому числі і про моногамію

Звичайно, вчені споюють тварин не для того, щоб посміятися; у більшості випадків завдання дослідників – з'ясувати, як алкоголь впливає на нервову систему. Часто за допомогою модельних тварин вчені намагаються зрозуміти, чому п'ють люди. У 2014 році професор біології з Берклі Роберт Дадлі опублікував книгу "The Drunken Monkey: Why We Drink and Abuse Alcohol" ("П'яна мавпа: чому ми п'ємо"). Спостерігаючи за мавпами в дикій природі, Дадлі розробив теорію, згідно з якою любов до алкоголю виробилася у Homo sapiens як механізм, що дозволяє легше знаходити їжу: адже там, де земля всіяна фруктами, що перебродили, великий шанс знайти багато свіжих і стиглих плодів, які ще висять на гілках.