Головна Сьогодні

Історія вікенду: що чекає Замок Річарда Левове Серце

"Нелегалу" від архітектури виповнюється 110 років. Відьми боролися з незаконним будівництвом, а Річард все ж був!

Найзнаменитіший і таємничий будинок Києва – замок Річарда на Андріївському узвозі, 15. Стоячи на такому ласому місці, він містичним чином пустує десятиліттями. До речі, це старовинний нелегал, незаконно збудований рівно 110 років тому без будь-яких дозволів, та ще й за вкраденим проектом.

ХТО ТАКИЙ РІЧАРД. Названий замок з легкої руки письменника Віктора Некрасова: "Я добре знаю цей будинок з дитинства. Він називався у нас Замок Річарда Левове Серце. З жовтої київської цегли, семиповерховий, "під готику", з кутовою загостреною баштою. Якщо увійти в низьку, нависаючу дворову арку (у Києві це називається підворіття), потрапляєш в тісний кам'яний двір, від якого у нас, дітей, захоплювало дух. Середньовіччя... Арки, склепіння, підпірні стіни, кам'яні сходи, ходи, переходи, величезні балкони, зубці на стінах... Не вистачало варти, яка поставила в кут алебарди і ріжеться на бочці в кості...". Історики вважають, що Замком Річарда письменник назвав будинок не тільки тому, що він скидається на англійську фортецю. Тут дійсно жив Річард. 75-річний поляк Річард Матвійович Юревич був "годуючим дідусем-одинаком" – на його плечах лежала опіка над п'ятьма онуками. Познайомився з ним Некрасов в 1966 році. Річард оселився в будинку в часи Першої світової, знав багато мов, володів холодною зброєю, був великим жартівником і балагуром.

new_image_68

Проект. Кажуть, вкрали в Пітері.

ЗЛОДІЙСТВО І ВІДЬМИ. З'явився домище в 1905-му на гроші промисловця Дмитра Орлова і цукрозаводчика-шляхтича Ігнатія Щеніовского, який володів різними маєтками в Україні. Орлов купив ділянку у виробника іконостасів Маленко. А будівництво розпочалося з крадіжки. Чому архітектор невідомий? Так в Петербурзі хотіли побудувати таку ось красиву споруду за проектом академіка Роберта Марфельда. За одними даними, у замовника вкрали креслення, а незабаром вони спливли в Києві. За іншими – проект будинку для працівників МВС Санкт-Петербурга був надрукований у будівельному журналі, і його поцупив жадібний київський забудовник. Загалом відразу якось не склалося...

Під час будівництва трапилася пожежа. Жителі Києва тут же стали шепотітися, що будують щось на проклятому місці, де збиралися відьми. Мовляв, тутешня Лиса гора явно пустує, чортихи повстали проти будівництва, та ще й, як з'ясувалося, незаконного. Бачите, в старі часи з самобудами навіть відьми боролися! Свідомі які!

new_image2_83

Нагадайка. Йдучи, гасіть світло.

Господар ділянки проте від планів не відмовився. Він відкрив тут прибутковий будинок, здавав квартири в оренду. Кажуть, Орлов скупо розраховувався з будівельниками, і ті йому помстилися. Вмурували в стіни шишки і всяке сміття, яке стало видавати скрипи і завивання, нібито розполохавши постояльців. За іншими відомостями, житло чудово здавалося, причому як крихітне, так і 10-кімнатне. У підвалі був холодильник-льодовик, облаштували також каналізацію і пічне опалення. У прибудові відкрили м'ясну і бакалійну лавки з гучною назвою "Андріївський ринок", а також перукарню. Саме в Замку Річарда відбулося найперше засідання редколегії сатиричного журналу "Шершень", що видавався в 1906 році. У ньому встигли попрацювати Іван Нечуй-Левицький і Михайло Коцюбинський. Жив в Замку автор першого українського підручника "Малювання і живопис", художник Фотій Красицький, внучатий племінник Шевченка. Його життєрадісні картини і портрети відомих особистостей виставлені в наших музеях. А в Музеї Однієї Вулиці можна побачити його ілюстрації до "Шершня".

new_image11

Зубастий дах. Тут би літнє кафе відкрити...

Через 6 років Орлова застрелили на Далекому Сході – там він теж вів будівництво. Вдова, залишившись з 5 дітьми, будинок продала, що врятувало її від банкрутства. Він змінював господарів. А чутка тривала, що, мовляв, будівля проклята, і її треба рознести по цеглинах. Але тут сталася революція. Нові господарі життя націоналізували замок, відібравши у останнього власника, князя Урусова. Народу оголосили, що демонів не існує, а тому розбирати придатний будиночок нема чого.

Будинок з привидами дістався столичним митцям. Один з них, Федір Балавенський, навіть створив аналоги химер паризького Нотр-Дама і поставив їх на терасах і гвинтових сходах. Однак ця містична живність до наших днів не достояла. Її вивезли до Німеччини в 1942 році німецькі війська. Після війни тут були комуналки. У 1983-му всіх виселили. Вже й Союз розвалився, і багато років незалежності минуло, а будинок так нікого і не пустив у свої стіни...

ЗАГРОЗА ЗСУВУ І ГОЛУБИ-ОКУПАНТИ

Потрапити в замок вже 30 років нереально. Він – приватна власність, охорона не пускає. Але кілька киян таки побували тут минулої осені.

РОЗРУХА. "Ми увійшли в складі депутатської комісії Київради. Представники власника нам все показали. Будинок у жахливому стані: тріщини в стінах, в квартирах гори цегли. Щоб потрапити всередину, довелося підійматися на стільчик – вхід на рівні плеча дорослого чоловіка", – розповіла "Сегодня" громадська активістка Тетяна Шевчук.

new_image4_44

Пил століть. Привести б до ладу і ще 110 років б жити!

У замку колись жили її друзі. "Це був прекрасний житловий будинок, який мав чудову прибудинкову територію. Там можна було знімати кіно, як у справжньому замку, але з нього хочуть зробити закритий готельний комплекс. Власник будівлі – американець. Є люди в міністерствах, які лобіюють цей проект. Те, що відбувається з будинком, жахливо: в зсувонебезпечний пагорб забиті палі, що загрожує стягнути в прірву і замок Ричарда, і Андріївську церкву. Будівля, яка з 80-х років стоїть на реконструкції, руйнується. Несучі плити на поверхах уже не стикуються, віконні та дверні прорізи розламані. А адже це пам'ятка архітектури національного значення!" – продовжує Шевчук. Звичайно, дешевше знести стару будівлю і побудувати нову, ніж проводити реконструкцію... Невже власники чекають, поки унікальний об'єкт завалиться?

Ходили чутки, що в замку один час працювала невелика пилорама. "Коли ми ходили по ньому, то крім охоронця і великого рудого пса нікого не бачили. У ньому ще мешкають сотні голубів. Вони забруднили все горище", – розповів нам один із депутатів Київради.

new_image9_03

Ходи. Як у кожному поважаючому себе замку, тут є таємні стежки.

За словами Тетяни Шевчук, у внутрішньому дворі – трирівнева прибудинкова територія. Спочатку люди потрапляли нібито в замок. Там були галереї, як у Середньовіччі. На другому рівні була тераса. "Вона в 70-80-х роках стала місцем зустрічей жителів замку Річарда. Там ставили столи, і люди святкували дні народження, весілля, як в Одесі. Від тераси вела драбинка вище, там був фруктовий сад з прекрасним видом на Поділ. Трохи вище була ще одна драбинка до будинку, по ній взимку до верхніх поверхів люди піднімалися, ковзаючи і падаючи. У комуналку-замку існувало кілька входів: з Андріївського і через внутрішній дворик, через галерею. Квартири були красивими і великими".

ВЛАДА. У мерії кажуть, що вирішити долю красеня-будинку може тільки власник. Заступник голови КМДА з питань будівництва Павло Рябікін сказав "Сегодня", що господар з міською владою не радиться: "Замок – приватна власність, ми можемо проконтролювати тільки збереження пам'ятника".

new_image12

Контрфорси. Здоровань спирається на надійну цегляну кладку.

Депутати Київради найближчим часом планують знову оглянути будівлю. "Ми зобов'язані стежити за станом пам'яток архітектури. Думаю, ми розглянемо питання про ситуацію із замком на одній з найближчих засідань комісії Київради. Поки у нас немає інформації про те, що там хочуть відкрити готель. Як на мене, вона не особливо потрібна на Андріївському узвозі", – говорить голова комісії Київради з питань культури Володимир Бондаренко.

Підпишись на наш telegram

Лише найважливіше та найцікавіше

Підписатися
Читайте Segodnya.ua у Google News
Джерело: Сьогодні

Новини партнерів

Популярні статті

Новини партнерів

Натискаючи на кнопку «Прийняти» або продовжуючи користуватися сайтом, ви погоджуєтеся з правилами використання файлів cookie.

Прийняти