Олександр Ільченко
Катерина Степаненко
редактор Дев'ять місяців тому Рада прийняла давно назріле закон, ідея якого народилася ще в середині 1990-х. Її виношували при чотирьох президентів, неодноразово виносили на обговорення у вигляді різних проектів і варіантів, але дивним чином не доводили до розуму. І лише депутати нинішнього скликання створили Державне бюро розслідувань. Якийсь умовний аналог ФБР США. Однак його досі немає. Лунають голоси, що Бюро – інструмент політичних репресій, взагалі неконституційно, і його в будь-який момент можна розпустити, якщо, мовляв, "перейде межу дозволеного" і "замахнеться на недоторканних". "Сегодня" вислухала прихильників і противників ДБР. Висновок: процес сильно затягнувся, і "п'ятій владі" поки воно не загрожує.
ІСТОРІЯ: ПРИ КУЧМІ ХОТІЛИ НАЗВАТИ "НЕБЕРЕ"...
Вперше про український ФБР заговорили в далекому вже 1995 році. Робочу групу зі створення НБР (тоді – Національного бюро розслідувань) очолив генерал Юрій Гаврилов. Неофіційно цей спецорган, наділений широкими повноваженнями, не без підтексту називали "НеБеРе", тим самим підкреслюючи, що там не братимуть хабарів. У 1996-му президент Леонід Кучма видав відповідний указ. Бюро очолив Олег Литвак. Потім його змінив Василь Дурдинець. Підготували штати (близько 3 тис. осіб), затвердили посадові оклади, виділили будівлю, транспорт. Однак документ не пройшов Раду. Побоювалися, що НБР "стане слухняним знаряддям в руках влади", "втягне країну в безодню репресій на зразок 1937 року, коли людей хапали без суду і слідства", "буде монстром, який підімне ГПУ, МВС, СБУ та ДПА", і указ забули. Через кілька років група депутатів намагалася реанімувати проект, але безуспішно. У 2012-му про нього згадав керівник Главку з судоустрою АПУ Андрій Портнов. Він озвучив нинішню назву – ДБР, заявивши, що за новим КПК до цього органу перейдуть слідчі функції прокуратури. Директором був готовий стати Віктор Шокін, який розробив відразу два варіанти нового-старого органу. Потім ситуація знову змінилася. Влітку 2015-го ВР прийняла законопроект №2114 про Держбюро розслідувань авторства нардепа Андрія Кожем'якіна в першому читанні. У листопаді документ був проголосований у другому. У січні нинішнього року закон підписав Петро Порошенко. З 1 березня він вступив в силу.
Главу ДБР призначить президент за поданням прем'єра.
Як сказано в законі, ДБР – центральний орган виконавчої влади, який здійснює правоохоронну діяльність з метою запобігання, виявлення, припинення, розкриття і розслідування злочинів, скоєних посадовими особами, які займають особливо відповідальне становище (перша-третя категорії держслужби), суддями, правоохоронцями (крім випадків, віднесених до підслідності детективів Національного антикорупційного бюро), службовими особами НАБУ, керівниками та співробітниками Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (крім випадків, коли досудове слідство цих злочинів віднесено до компетенції детективів підрозділи внутрішнього контролю НАБУ), а також особами, які вчинили військові злочини (крім передбачених статтею 422 КК України – розголошення відомостей військового характеру, що становлять держтаємницю, втрата документів чи матеріалів, що містять такі відомості). Відповідно до закону директора Бюро призначає президент за поданням прем'єр-міністра на підставі висновків конкурсної комісії.
Отже, в країні з'явився ще один орган, покликаний перемогти корупцію, хабарництво, інші виразки, що роз'їдають суспільство зсередини. Керівництво країни не раз заявляло про непорушність курсу на боротьбу зі злочинністю. ДБР, поряд з НАБУ, Спеціалізованої антикорупційної прокуратурою, Нацагентством щодо запобігання корупції, Нацрадою з питань антикорупційної політики при президенті, іншими органами, здавалося б, повинно було б вже приносити результати. Але на жаль...
ЗАРПЛАТА ГЛАВИ БЮРО – ВІД 40 ТИСЯЧ ГРИВЕНЬ, СЛІДЧОГО – ВІД 22 ТИСЯЧ НА МІСЯЦЬ
Конкурс на заміщення посад директора ДБР і його заступників був оголошений 10 травня. До складу відбіркової комісії, на чолі з завідувачем кафедри юрфаку КНУ імені Тараса Шевченка Романом Майданик, увійшли по три людини – від президента, Кабміну і Ради. Заявки на участь подав 81 номінант. Після вивчення документів і через невідповідність деяким критеріям (зокрема, відсутність необхідного стажу роботи на керівних посадах, юридичної освіти, недотримання інших вимог) 20 кандидатам було відмовлено. Головні умови: громадянство України, дієздатність, вік не молодше 35 років, вищу юридичну освіту, стаж роботи у сфері права не менше 10 років, досвід роботи на керівних посадах не менше 5 років, володіння державною мовою, аполітичність (не можна перебувати в будь-який з партій), бездоганна репутація, здоров'я та інше. Директор і його заступники призначаються на 5 років, але не можуть займати ці посади більше двох строків підряд. Зарплата глави Бюро – 40-44 тисячі гривень. Слідчого – 22-23 тис. Штатна чисельність Бюро – близько 1500 осіб.
ЕФЕКТУ НЕ БУДЕ?
Віталій Касько, екс-заступник генпрокурора:
- Вважаю, що комісія з відбору глави ДБР підконтрольна владі і буде приймати тільки узгоджені з нею рішення. А саме Бюро буде перебувати під процесуальним керівництвом нинішньої, нереформованої прокуратури, без якої не зможе працювати самостійно. Цей інструмент без комплексної реформи правоохоронної та судової системи ніякого ефекту не дасть.
Валентина Теличенко, адвокат:
- Кримінально-процесуальний кодекс передбачає різну підслідність для ДБР і НАБУ. Будуть вони автономні або увійдуть в одну структуру, на мій погляд, не є принциповим. ДБР створюється після НАБУ, і в організації його роботи необхідно врахувати те, з чим зіткнулися раніше. Дискутувати про ДБР безглуздо. Але придивитися, що відбувається з НАБУ, варто. У тій моделі, яка передбачена, воно не може зробити більше, ніж визначено законом. Навіть ресурсів не вистачає на підлягають розслідуванню справи. І до ДБР це має відношення. Розслідування буде успішним і мати судову перспективу тільки при наявності високопрофесійного рівня слідчих. Але їм протистоятимуть досвідчені адвокати...
Олег Веремеєнко, юрист:
- Реформи в правоохоронних органах слід починати з судів. Але у нас є тільки будівлі з табличками "Суд". І нікому дати правову оцінку ні поліцейському, ні прокурорському свавіллю, якого вистачає. Наплодили хоч 25 бюро і агентств по боротьбі з корупцією, покличте фахівців ФБР, натренує детективів, але якщо суди заточені на хабарі, то все це даремно. Нічого серйозного мафії не загрожує. Є, правда, НАБУ. Але у нього зараз свої розборки з ГПУ.
"ПОЧАТИ ТРЕБА З ВЕРХУ"
Ми попросили висловитися учасників конкурсу на заміщення посади глави Бюро і його заступників.
- Державне бюро розслідувань, як його трактує відповідний закон і яким бачу я, – основний слідчий орган в країні, – говорить екс-начальник Головного следуправленія СБУ Василь Вовк. – Своїм апаратом він повинен перекривати все слідство. І тут у нього непочатий край роботи. Часто правоохоронні органи підміняють боротьбу з корупцією виловом дрібних чиновників з сільрад, райадміністрацій. Це теж треба. Але риба, як кажуть в народі, псується з голови. Стало бути і починати потрібно з самого верху. З'явилася, наприклад, інформація, що у високопоставленого службовця є нерухомість за кордоном, і нажита вона неправедним працею. Без зволікання доручіть перевірку НАБУ, СБУ, ДБР, і результати перевірки огласите публічно, щоб люди знали, правда це чи фейк. Опитайте і чиновника – що він скаже. Не хоче говорити – нехай напише, і ви цьому поясненню теж дайте хід. Чи законно людина придбала, готова відзвітувати – ховатися не буде і все викладе начистоту. Ну а є що приховувати – звільни місце. І перевіряльники тобою далі займатися. Може, і на термін накопають. Кожен держслужбовець повинен відчувати невідворотність покарання, і з боку ДБР теж. За роки незалежності практично не було гучних судових вироків з конфіскацією величезних активів відомих людей. Спроби повернути мільярди Януковича, Арбузова, Клименко, Курченко, Ставицького, інших робляться через українські суди, але при цьому не враховують міжнародний досвід. В інших країнах практика така: не з'явилися в суд, не надали доказів, не змогли пояснити походження активів – конфіскація в дохід держави. І будь здоров! З чого б я почав, якщо б очолив Бюро? З трьох речей: кадрового корпусу, технічного забезпечення і незалежної реєстрації виробництв на підставі повідомлень в пресі. З'явилася публікація про офшори, де задіяні вищі посадові особи, – зареєструвати виробництво, негайно призначити перевірку, розслідувати і потім публічно доповісти про результати. Чи не зволікати справу в розрахунку на те, що про нього забудуть, а робити все відкрито. І тобі повірять, і авторитет Бюро виросте.
"СЛІДСТВО – МІЙ КОНИК"
Своєю думкою ділиться колишній слідчий податкової міліції Києва, учасниця миротворчих місій ООН в гарячих точках Ірина Ніжинська.
- Слідчим мріяла стати з дитинства, багато читала і любила вирішувати складні завдання, – каже вона. – Після закінчення юрфаку Київського університету імені Тараса Шевченка прийшла в податкову міліцію. Бачила, як багато проблем залишилося в спадок від радянського минулого. Вирішила писати кандидатську дисертацію на тему про відшкодування шкоди, заподіяної службовими особами дізнання і попереднього слідства. Керівництво було не в захваті. Але все ж захистила. Тоді, в кінці 1990-х, старші колеги жартували, що середній вік життя слідчого – кілька місяців, а якщо пропрацював хоча б рік, то вже "дід". Потім доля закинула мене в миротворчий контингент в Боснії і Герцеговині, де теж пройшла сувору школу, працюючи, як то кажуть, на знос. Спочатку у відділі внутрішніх розслідувань, а через кілька місяців після створення нового підрозділу (СТОП – спецпроект з розслідування злочинів, пов'язаних з торгівлею людьми) стала командиром групи в центральному апараті місії. Було все: цілодобово на ногах, погрози, подяки, сльози рідних звільнених дівчат, прокльони сутенерів. За кілька діб не спали, ледве трималися на ногах... Була нагороджена сімома медалями ООН і спеціальних військових підрозділів. Солідний досвід отримала і в інших миротворчих контингентах. Але де б не була, Україна не забувала. І попередню роботу теж. Тому, дізнавшись про конкурс, вирішила прийняти в ньому участь. Хтось є зі "старої системи", хтось в ній ніколи не працював. Вважаю, у мене непогані шанси. Якби запросили в конкурс на головлікаря, відмовилася б. А наслідок – мій коник, хочу принести користь своїми знаннями. Створення ДБР – веління часу. Правоохоронна система себе скомпрометувала. Але що натомість? Резонансне вбивство нікому розслідувати, просимо допомоги у ФБР, Європолу, обіцяємо винагороду за будь-яку інформацію... Сподіваюся, Бюро стане реально потужним механізмом у боротьбі зі злочинністю і найнебезпечнішими її проявами.
"ДИРЕКТОР І ЗАСТУПНИКИ – ДО КІНЦЯ РОКУ"
Заступник міністра юстиції вважає, що Бюро розслідувань не повинно бути підконтрольне, як і НАБУ, і САП
Наталя Севостьянова. З приводу ДБР налаштована оптимістично.
На питання "Сегодня" відповіла перший заступник міністра юстиції, член конкурсної комісії Наталія Севостьянова.
- Будь-який правоохоронний орган в невмілих руках і при відсутності політичної волі може бути органом репресій, – каже Наталя Іларіонівна. – Державне бюро розслідувань – новий орган, куди на конкурсній основі будуть відібрані керівництво і основний склад, стане незалежним органом ефективного розслідування. Так, функції слідства перейдуть йому від Генпрокуратури, ніж, звичайно, задоволені далеко не всі. Тому і докладав зусиль, щоб відстрочити вступ в силу закону, переглянути деякі його положення... Але, попри все, я з оптимізмом оцінюю перспективи Бюро. Сподіваюся, як НАБУ і Спеціалізована антикорупційна прокуратура, воно також проявить себе з позитивного боку, заслуживши довіру суспільства.
- Генпрокуратура, треба розуміти, тепер буде змушена ділитися своїми слідчими з ДБР?
- Не те щоб ділитися. У ДБР прийдуть нові слідчі. Інша справа, що в конкурсі беруть участь і співробітники прокуратури. Закон встановлює певні квоти, щоб все прокурорські слідчі скопом не перейшло на роботу в новий орган. У будь-якому випадку там буде більше половини нових людей, які до цього не працювали в прокуратурі. Кращі – пройдуть.
- А як, власне, ДБР, НАБУ, ГПУ, САП ділитимуть між собою поле боротьби з корупцією? У нас же як? Створюється один орган – піднімається шум, що це монополіст, що це породить зловживання. А якщо кілька структур – то у семи няньок дитя без ока...
- Ну, дивіться: підслідність сьогодні дійсно розділена між багатьма органами. Це нормальна практика. Коли запрацює ДБР, система буде така. Нацполіція розслідуватиме злочини загальнокримінальної спрямованості. До ДБР від Генпрокуратури перейде основний масив справ, які поки знаходиться там. А НАБУ буде розслідувати справи щодо тільки топ-чиновників. Злочини та правопорушення, скоєні детективами НАБУ, розслідуватиме ДБР. Тому, в основному, все збалансовано.
- Юрист-кримінолог Ганна Маляр з цим не згодна, стверджуючи, що керівництво ДБР залишиться практично безконтрольним і буде творити все, що захоче, і це спричинить зловживання...
- Ви вважаєте, що орган розслідування повинен бути комусь підконтрольний? Навпаки! Артем Ситник або Назар Холодницький нікому не підконтрольні. Але це свідчення того, що їх органи показують високі результати в роботі.
- Це зрозуміло. Але деякі прокурори, опинившись недоторканними, відчуваючи безконтрольність, йдуть на прямі порушення закону, а деякі потрапляють в пряму залежність від влади...
- Дуже багато залежить від механізму призначення. В цьому випадку в ДБР оголошений конкурс, і якщо хтось переможе, він буде розуміти, що це сталося не за дзвінком або іншим суб'єктивних причин, а тільки в силу професійних і особистих якостей.
- Що, до речі, з самим конкурсом? На якому він етапі? Чи застосовуєте вже поліграф для тестування?
- Після того, як після першого етапу конкурсу частина кандидатур була відхилена, ми відфільтрували тих, хто подав неповний пакет документів...
- Це близько 20 осіб?
- Так, і близько 60 продовжать участь у другому етапі конкурсу. Тепер буде тестування. Разом із експертами Ради Європи ми розробляємо тести, відмінні від НАБУ і прокуратури. Ці тести на загальні та професійні знання законодавства. Потім пройдуть співбесіди. Тих, хто вийде у фінал, очікує перевірка на поліграфі. Після чого пройшли детектор брехні будуть рекомендовані на ті чи інші посади. Зараз відбираються кандидати на три ключові позиції – глава ДБР, перший заступник і просто зам.
- Але є вже найбільш ймовірні претенденти, які мають перевагу? Дехто каже, що директором ДБР нібито стане нинішній головний військовий прокурор Анатолій Матіос...
- Відповідально можу заявити, що особисто я ні з ким з конкурсантів не спілкувалася і оцінювати рівень підготовки кожного, як і шанси вийти в фінал, природно, не можу. Зараз вони для нас всі однакові. Є, звичайно, фігури більш відомі, є невідомі. Але я б не стала говорити, що у перших шансів на перемогу більше. Досвід проведення інших конкурсів показує, що часто перемагають саме ті, про кого до цього знали мало...
- Так коли очікувати фінал? І коли результати конкурсу, нарешті, викристалізуються?
- Думаю, до кінця року у нас вже будуть директор Бюро і два його заступники... Можливо, в листопаді. Ну а вже від них залежить подальша робота ДБР. Сподіваюсь все вийде...
Головні теми