Вчені виявили серйозну небезпеку хронічного недосипання

Як це не дивно , третю частину свого життя людина проводить уві сні . Адже саме під час сну організм регулярно відновлюється . Ні для кого не секрет , що запорукою успішного дня , та й взагалі гарного настрою є здоровий сон , передає PercareНещодавно вчені виявили, що в порівнянні з XIX століттям середня тривалість сну зменшилася вже на 20%. Таким чином, в наші дні близько 60% людей регулярно сплять менше 7-9 годин, як це передбачено генетично, тобто страждають від хронічного недосипання.

За твердженням дослідників, ще винайдена Едісоном електрична лампочка позбавила все людство повноцінного, збігається з природними ритмами сну. Тобто хронічне недосипання просто стало наслідком розвитку цивілізації.

У 98% випадків недосипають, схильні до самообману, навіть не розуміючи, що піддають свій організм серйозній небезпеці. За останнє десятиліття вченими було проведено безліч різних досліджень, метою яких було вивчення наслідків від постійного дефіциту сну. Саме завдяки ним і виявилося негативний вплив нестачі сну на всі системи організму, аж до виникнення деяких серйозних захворювань.

Сьогодні безліч людей, яким доводиться працювати ночами, переконані, що повністю компенсують недолік сну, справляючись з усіма його негативними наслідками, відсипаючись під час вихідних. Але вчені прийшли до висновку, що цього недостатньо, тому що внаслідок хронічного браку сну відбувається вже необоротна втрата клітин головного мозку.

Вченими з Медичної школи, що знаходиться при Університеті Пенсільванії було доведено – при втраті сну не тільки пошкоджуються, а й відмирають нейрони, які просто необхідні людині для інтелектуальної роботи. При цьому раніше мала місце теорія про те, що через деякий час після безсонної ночі, можливо повністю відновитися, спростована. Причому ряд найважливіших характеристик, в числі яких і увага, не приходять в норму навіть після трьох діб з моменту недосипу.

19 березня новинна служба CNN надала гласності статтю з наукового журналу The Journal of Neuroscience. Саме в ній зібрані результати останніх досліджень нейробіологів Університету Пенсільванії. Вчені прийшли до висновку, що наслідком регулярних недосипання є не тільки серйозні, але і незворотні пошкодження кори головного мозку.

При цьому керує групою дослідників професор Сігрід Візі, особливо підкреслив, що навіть багатоденне "відсипання" ні в якій мірі не заповнює того збитку, який завдає організму довгострокове позбавлення повноцінного сну. Адже у своїй роботі Візі з колегами оцінили вплив недосипу на мишей, змоделювавши схему, за якою працюють багато вахтовиків. Спочатку тваринам давали можливість трохи поспати, після чого за допомогою будильника піднімали і змушували не спати протягом проміжків часу різної тривалості. Після чого, в ході дослідження мозку мишей, була виявлена втрата ними близько 25% нейронів. Причому це негативним чином відбилося і на когнітивних функціях.

Якщо на початку мозок безперешкодно компенсував виник дефіцит сну виробленням в великих кількостях білка сиртуїн, що постачає енергією, а також захищає нервові клітини, то після тривалих періодів неспання білок вже не виконував своїх функцій повною мірою. Наслідком останнього виявилися зафіксовані ознаки високого показника смертності серед клітин. Тобто процес вироблення білка перервався, а через деякий час нейрони стали просто відмирати.

Зокрема, було наголошено на втрата мишами 25% нейронів, розташованих в блакитному плямі мозку. Саме ця зона відповідальна за фізіологічні реакції на стресові ситуації, а також за паніку.

Вчені припустили, що підвищення концентрації білка в мітохондріях нейронів все ж зможе захистити в умовах відсутності сну клітини від загибелі. До того ж було відзначено, що реакція тіла на недолік сну у різних людей різна через вік, а також наявності серйозних захворювань, в тому числі і діабету, наявності в раціоні жирних продуктів, висококалорійної їжі і рівня фізичної активності. Все це в більшій чи меншій мірі відбивається на рівні сіртуїнів в організмі людини.

Фахівці прийшли до висновку, що після тривалого періоду недосипання когнітивні здібності порушуються настільки, що не можуть повернутися до первісного стану навіть після декількох днів. Тобто за рахунок вихідних днів неможлива компенсація хронічного недосипання. Звичайно, до короткочасного нестачі сну нервові клітини пристосуватися можуть. Не під силу їм тільки регулярні недосипання.

Результати роботи шокували в числі інших і самих вчених. Адже він показав незворотність змін, що відбуваються в нервовій системі сучасних людей через напружений графік і нестачу здорового сну. .