Постійне відчуття перевтоми і необґрунтований занепад сил, який не проходить навіть після тривалого сну – типові ознаки синдрому хронічної втоми. Такі скарги досить поширені в сучасному світі, особливо серед жителів мегаполісів, пише likar.info.
Тривала втома чи хвороба?
Вперше синдром хронічної втоми (СХВ) був названий самостійним захворюванням у 1988 році Центром з контролю захворювань США. Приводом для цього стало різке збільшення числа жителів штату Невада зі скаргами на постійну втому в 1984 році. Ці скарги без видимої причини супроводжувалися соматичними і психологічними симптомами. Виявилося, що подібні спалахи спостерігалися в світі і раніше, у 1934 р. в Лос-Анджелесі, в 1948 р. – в Ісландії, в 1955 р. у Лондоні, в 1956 р. – у Флориді.
Головна відмінність хронічної втоми від звичайної перевтоми полягає в тому, що в останньому випадку людині достатньо добре відпочити, і вона знову готова до роботи. А ось СХВ не проходить навіть після міцного сну і при зниженні навантажень на організм.
До характерних ознак синдрому відносяться:
- Безсоння;
- Головні болі;
- Недолік енергії;
- Зниження працездатності, концентрації уваги, здатності до роздумів і запам'ятовування;
- Безпричинний страх і занепокоєння, дратівливість, депресії;
- Болі в м'язах і суглобах, тремтіння рук, м'язова слабкість, болі в різних частинах тіла;
- Зниження імунітету, що проявляється частими застудами, загостренням хронічних захворювань.
Причини захворювання
Причини синдрому хронічної втоми досі невідомі. Велику роль у розвитку цього захворювання вчені відводять дефіциту вітамінів, макро- і мікроелементів, надмірним фізичним і психічним навантаженням, харчовій алергії, вірусній інфекції.
Інфекційна або вірусна теорія виникнення СХВ є однією з провідних. Згідно з цією версією, захворювання може бути спровоковано попаданням в організм вірусів Епштейна-Барра, цитомегаловірусів, вірусів простого герпесу I, II, VI типів, вірусу Коксакі, гепатиту С, ентеровірусів, ретровірусів.
Згідно з другою версією, хронічна втома є однією з форм ураження імунної системи. Численні дослідження показують, що при СХВ спостерігаються кількісні і функціональні імунологічні порушення.
За третьою версією, захворювання виникає в результаті отруєння організму нейротоксинами, які виробляються дріжджовими грибами, які є частиною нормальної мікрофлори кишечника людини. Згідно з цією теорією, СХВ – наслідок порушення здорового балансу бактерій у кишечнику (дисбактеріозу). Найчастіше дисбактеріоз розвивається після харчового отруєння.
В ході досліджень американські вчені виявили в кишечнику у хворих з СХВ велику кількість дріжджових бактерій. Відомо, що при своїй загибелі вони виробляють нейротоксин, який діє на центральну нервову систему. Цим пояснюються такі ознаки синдрому, як головні болі, безсоння, депресія. Крім того, вони провокують хронічне перенапруження імунної системи.
До факторів появи хронічної втоми прийнято відносити:
- Хронічні захворювання;
- Психологічні розлади;
- Неправильний спосіб життя;
- Порушення харчування;
- Несприятливі фактори навколишнього середовища;
Ці фактори змушують організм працювати на знос, тим самим приводячи до хронічної втоми.
Наслідки СХУ
Синдром хронічної втоми супроводжується зниженням захисних сил організму. Наслідком цього можуть стати численні вірусні захворювання та загострення хронічних хвороб.
Крім того, тривале зниження працездатності змушує людину змінювати звичний режим життя. Вона не справляється зі своїми обов'язками, що створює проблеми на роботі і в сім'ї.
Лікування синдрому хронічної втоми
Для вирішення цієї проблеми потрібен індивідуальний і комплексний підхід. Відомі випадки, коли пацієнти з СХВ одужували без спеціального лікування. Як правило, це було пов'язано з поліпшенням умов їх проживання, переїздом в екологічно чисті зони, тривалим повноцінним відпочинком, поліпшенням якості харчування. Але в більшості випадків без лікування СХВ прогресує. Протягом декількох років нервовопсихічний стан людини погіршується, є ризик втрати працездатності.
Лікування синдрому включає:
- Нормалізацію режиму відпочинку і фізичного навантаження;
- Щоденні тривалі піші прогулянки;
- Раціональне харчування;
- Прийом вітамінів групи В і С, біологічно активних добавок для нормалізації метаболічних процесів;
- Масаж, гідропроцедури, лікувальну фізкультуру;
- Аутогенне тренування, психотерапію;
- Прийом імуномодулюючих засобів, адаптогенів, допоміжних симптоматичних засобів (транквілізатори, ентеросорбенти, антигістамінні засоби та ін).
Ризик появи хронічної втоми багато в чому залежить від способу життя. Щоб запобігти захворюванню, необхідно правильно планувати режим дня, чергувати роботу з відпочинком, висипатися. Заняття спортом, відмова від шкідливих звичок, поїздки на природу допоможуть зміцнити імунітет і уникнути нервового перенапруження. Важливо правильно харчуватися – здорова їжа і достатнє вживання рідини сприяють відновленню запасів енергії, нормальній роботі органів і систем. Уникайте неякісних продуктів і страв, які можуть стати причиною харчового отруєння.
Головні теми