Подорож в Сатанів: залишки Траянових валів і скіфські кургани

Якщо українець замислиться над тим, як добре було б на пару днів поїхати в Хмельницьку область, то перше (і найчастіше єдине) місце, яке йому спаде на думку, – це Кам'янець-Подільський. Однак у цих краях чимало інших цікавих цілей для подорожі. Наприклад, приємне і тихе містечко, нехай і зі злегка зловісною назвою.

ТРОХИ ГЕОГРАФІЇ

Селище міського типу Сатанів розташований у Городоцькому районі Хмельницької області. Відстань від Києва – приблизно 400 км, від Кам'янця-Подільського – 75 км.

Деокупація півдня країни – як українські військові відвойовують території

Заборона на пересування країною для військовозобов'язаних – всі деталі

Ракетні удари по мирних українськиих містах - липень 2022

Ядерний тероризм Росії

Громадським транспортом можна добиратися або через обласний центр – місто Хмельницький – або з Києва рейсовими автобусами від залізничного вокзалу.

Містечко знаходиться в межах Національного природного парку "Подільські Товтри", тому найкращий час для поїздки – низка неробочих днів на початку травня. Тоді порослі лісами гори виглядають найбільш привабливо.

ЧОМУ ВСЕ-ТАКИ САТАНІВ

Версій про походження назви "Сатанів" цілих дев'ять. Задумку приписують і римлянам, і волохам, і полякам, і туркам, і навіть шведам. Біля Сатанова частенько знаходять давньоримські монети, тому спочатку дослідники стали шукати щось співзвучне в латині. "Sat an non?" ("Вистачить чи ні?") – Таке питання приписали римському полководцеві, який дійшов до Збруча і думав, йти далі чи ні. Змучені походом воїни закричали: "Sat!" І заснували поселення. За іншою версією, волохи кількома століттями пізніше заснували село й назвали Satu Nou – "Новосілки". Не надто рідкісна назву, прекрасно відповідає слову "Сатанів".

Малоправдоподібна турецька версія. Нібито місцеве населення люто чинило опір яничарам, і ті вирішили, що тут живе шайтан. Але тут нестиковочка – Сатанів був відомий ще тоді, коли османи не збиралися воювати в цих краях. Нарешті, в польській грамоті 1431-го село іменується Schatanow (хитання). Правдоподібно виглядає версія, що Сатанів дійсно походить від слова "сатана": тут язичництво жило ще багато століть після того, як Русь прийняла християнство. Багато хто любить бачити нечисту силу скрізь, де релігію не приймають. Тому, на думку деяких істориків, поруч живуть люди і очорнили останні оплоти язичників (Сатанів і знаходиться неподалік Чортківа). Та ще й оточили "нечисті" поселення селами з "правильними" назвами – поруч є Богословка і Спасівка.

РІКА, ЯКА РОЗДІЛЯЛА НАЦІЮ

Сатанів стоїть на річці Збруч, яка є кордоном Хмельницької та Тернопільської областей. Ми часто і не замислюємося, що Збруч – своєрідний символ поділу українців.

З кінця XVIII ст. по річці стикалися імперії Романових і Габсбургів. Відмінності в релігії, традиціях, укладі життя українців на різних берегах почали закладатися вже тоді. Після Першої світової війни імперії впали, на їх місці почали виникати нові держави. У 1920 р. Польща і Україна стверджують кордон по річці, але незабаром Українська Народна Республіка зникає. Польща претендує на частину українських земель. Розгорається радянсько-польська війна. За її підсумками в 1920 р. на правому березі Збруча (і над українцями, які живуть там) все-таки встановлюється польська влада. У 1939 р. радянські війська перетнули річку, і розділ України по Збручу нарешті закінчився.

Свідки минулого. В'їзні ворота в стару частину міста.

Свято-Троїцький монастир. Виник ще в Х столітті.

ПЛАВИЛЬНИЙ КОТЕЛ НАРОДІВ, КУЛЬТУР І РЕЛІГІЙ

Яка культура найбільше представлена у Сатанові, визначити складно. Завойовників тут пройшло безліч: римські легіонери, монголи, яничари Магомета IV, який розгромив турків генералісимус Суворов... Ще раніше в цих місцях слов'янські племена Траянових валом відгороджувалися від степових кочівників. А ще в цих місцях відзначилися євреї, поляки, греки, вірмени. І кожен народ залишив у містечку свій слід. Наприклад, розквіт Сатанова припав на той час, коли він був єврейським містечком.

Долина Збруча постійно була ареною бойових дій, і навіть євреям доводилося часом братися за зброю. Тому тут є унікальна фортеця-синагога, яка входила в єдину систему протитурецьких фортифікаційних споруд нарівні з власне фортецею (нині майже зруйнованою). У сатанівській синагозі збереглися унікальні фрески, ліпнина і різьблення, а трохи віддалік від воріт фортеці, на стрімкому березі Збруча, розкинувся величезний єврейський некрополь XVI-XVIII століть. Його по праву називають музеєм різьблення по каменю під відкритим небом – над Збручем стоять кам'яні плити, поверхня яких поцяткована химерними орнаментами і написами.

Але не думайте, що всі визначні пам'ятки Сатанова – язичницького чи єврейського походження. Тут є цікавий Свято-Троїцький православний монастир, заснований, за переказами, греком з Афону, віддаляючись від суєти в Подільські Товтри. Під час навали Батия в монастирі ховалися не тільки ченці, а й населення всієї округи. На заході, коли через масивні кам'яні ворота пробиваються останні промені сонця, вхід в монастир виглядає зовсім дивно.

А ще на заході можна заглянути в стару фортецю. Всередині неї нічого не залишилося, крім масивного периметра і руїн двох веж. На фортечних мурах буйним цвітом розцвів чебрець, внизу сріблястою стрічкою зміїться Збруч, ближче до горизонту, за широкою долиною, підносяться кошлаті шапки Товтр... Неймовірно романтичне місце!

ЗАГАДКИ ІСТОРІЇ. Самі ж стародавні пам'ятники сатанівської історії – залишки Траянових валів і скіфські кургани. Троянові (Траянові, Змієві) вали можна знайти по всій Україні, від Карпат до Харківської області. Дослідники досі сперечаються про походження назви і теж, як і у випадку з назвою "Сатанів", до одного знаменника прийти не можуть. Безперечно одне: найдавніша і величезна оборонна споруда, порівнянна за масштабами з Великою Китайською стіною, збудована за часів "боротьби Лісів зі Степом". Наші пращури захищалися цими валами від набігів кочових племен Великого Степу.

Скіфських курганів біля Сатанова вісім. Найбільший і найбагатший розграбували "чорні археологи". Курган цей був не просто великим, а величезним – 60 метрів в діаметрі, і похована тут явно була особа важлива. На жаль, грабіжники мало що залишили ученим. Складно зрозуміти, наскільки багатим було поховання, і точно датувати його (імовірно – VII ст. до н. е.).

Кладовище. Старовинні плити – справжній музей різьби по каменю.

Укріплення. Напівзруйновані стіни незвичайної синагоги-фортеці.

КУРОРТ ПІД ОХОРОНОЮ СВЯТОВИДУ

У той давній час, коли язичників виганяли з цих місць, свого головного ідола – кам'яна статуя Святовида – прихильники давньої віри віддали перевагу втопити у річці Збруч. Там він і пролежав багато століть, поки в 1848 р. місцевий поміщик не помітив, що з річкових хвиль визирає така собі кам'яна капелюх. Витягали ідола на сушу упряжкою волів. При цьому під водою щось хруснуло, і статуя Святовида витягли з річки напрочуд легко. Вчені впевнені, що на дні залишився постамент, але, на жаль, всі спроби знайти його і дістати закінчилися невдачею.

Оскільки знайшли Збручанського ідола (під цим ім'ям сьогодні відомо статуя Святовида) жителі польського берега, то оригінал його тепер зберігається в Кракові. Але тут, на березі Збруча, стоять кілька його копій, у тому числі одна – в санаторії "Перлина Поділля".

Язичницький ідол древніх слов'ян.

ЧУДО-ВОДА. Сатанівська курортна зона не примикає безпосередньо до містечка, а знаходиться кілометрів за три від нього, там, де Збруч залишає після себе широку долину і починає вгризатися в "маленькі Карпати" – так ще образно називають Подільські Товтри. Варто лише спуститися з пагорба – і у вас напевно буде карпатське дежавю: класичне Поділля за лічені секунди змінять похмурі грабові ліси з дзюркотливими по ним струмочками і невисокі кошлаті гори.

Головне багатство курортної зони Сатанова – лікувальна мінеральна вода. Бювети знаходяться на території багатьох санаторіїв. Сатанів – це курорт класичний в тому значенні слова, яке ми вже почали забувати, вважаючи, що санаторій – це місце, де відпочивають. Насправді ж спочатку на курортах пили воду і лікувалися.