Володимир Грисюк
Редактор Відомий французький філософ Бернар-Анрі Леві покаже в Києві свій новий моноспектакль "У пошуках Європи".
За сюжетом, письменник готує прмову про Європу. Місце дії – Сараєво, готель, в якому він бував 20 років тому. У кімнаті героя тільки ноутбук і Google. Вистава відбудеться 28 березня в Жовтневому палаці.
Перед приїздом Бернара-Анрі Леві в Україну "Сегодня" поставили йому кілька запитань.
- Які три перешкоди заважають Україні стати частиною Європейського Союзу?
- Я б сказав так: Путін, Путін і ще раз Путін. Саме він є головною перешкодою. Він дуже добре знає, що Україна давно попрощалася з пострадянським світом. Він знає, що українці не вилазили з-під чобіт КДБ, щоб замість цього потрапити під чоботи ФСБ. Він знає, що примирення європейських братів неминуче, це природний хід речей. Але, звичайно ж, він цього не хоче і зробить абсолютно все, щоб зупинити цей процес.
- Що значить "бути сучасним європейцем"?
- Боротися з корупцією. Боротися за прозорість, при цьому не намагатися вторгнутися в особисте життя кожної людини, в його секрети. Боротися за права людини і розширення демократичних свобод. Саме за це жінки і чоловіки зібралися на Майдані на початку 2014 року. Коли вони говорили: "Ми хочемо в Європу", вони мали на увазі саме це. Їх слова звучали сильніше, ніж текст будь-яких наукових робіт.
- У нас є багато легенд про європейські цінності. Як ви розумієте цю концепцію?
- Я говорив це моїм товаришам по Майдану. Вони не отара, вони не вічно прокляті, не іграшка для жменьки олігархів, їх не можна продати Путіну. Ці люди не належать нікому, вони готові стати частиною суспільства, в якому буде більше прав, справедливості, ввічливості і вільного мислення. Я чув це на Майдані.
- У чому різниця між українцями і росіянами?
- Мені завжди було складно розподіляти людей за умовними категоріями в залежності від їх національності або, що ще гірше, етнічною приналежністю. Що мене цікавить, так це відмінність між демократами і фашистами. А кожна з цих груп є як в Україні, так і в Росії. Цікаво й те, що в кожній з цих країн є демократичні сили. І в Україні, і в Росії є люди, які вище ненависті і територіальних кордонів. Ці люди – сіль землі. Саме їм я і присвячую "У пошуках Європи" – п'єсу, яку я зіграю для вас в Києві 28 березня в Жовтневому палаці.
- Якою буде Україна через 25 років, як вважаєте? Чи ввійде вона в Європейський Союз?
- Я сподіваюся! І раніше, ніж через 25 років! Боже мій, який жах! 25 років – це життя людини, це ціле покоління. Я сподіваюся, що ви не будете кидатися туди-сюди ще 25 років. Я сподіваюся, ви не станете жити в цьому кошмарі все життя. Ні. Україна дозріла, щоб стати частиною Європи. Звичайно, з урахуванням дотримання всіх процедур і збереження економічного балансу. Я думаю, велика частина шляху вже пройдена, вона була пройдена давно. Для нас важлива європейська культура – це живе серце Європи. І це серце – в Києві.
- Навіщо Україна Європі?
Європа знайде нове джерело натхнення. Це родовище золота, яке Європа не використовує. Європейці втомилися від власних цінностей. Українці вірять в них, як в міраж, коли насправді Європа – це просто зручна соціальна і територіальна організація, яка відповідає їхнім мріям про демократію. Поява України в ЄС буде ковтком свіжого повітря. Це піде нам на користь.
- Глядач залишає залу після вашого виступу: що він повинен відчувати?
- Я не знаю. Що я зробив все можливе. Письменник не може зробити багато. Але я хотів би, щоб глядач сказав, що я зробив все можливе для здійснення мрії. Я знаю, що моя мрія збігається з бажанням багатьох українців. Всі ми хочемо, щоб Україна стала частиною Європи. Я хотів би, щоб глядач сказав, що він не часто чує прохання про приєднання України до Європи, висловлену так переконливо і красномовно.
- Хто для вас Путін? Що б ви сказали йому, якби зустрілися з ним особисто?
- Шанси зустріти його особисто не дуже високі. Мені заборонено відвідувати Росію. Я удостоєний честі перебувати в чорному списку європейців без права на візу. Отримати таку заборону з ініціативи Путіна – дійсно честь. Але це одночасно сумно, тому що це заважає мені бачити моїх російських друзів. Сумно, тому що я знаю, наскільки в Росії живі демократичні сили, і я засмучений, що мені довелося обірвати з ними зв'язок. Але все ж така заборона – це честь.
- Уявіть, що ви стоїте перед ним?
- Я б сказав йому, що він не гідний Росії і великої російської культури. Він не гідний великої літературної спадщини: від Толстого до Солженіцина. Недостойний тих дисидентів, яких я супроводжував у втечі. Саме вони – гідні громадяни Росії і, між іншим, Європи.
- Хто править світом? Путін, Меркель чи Трамп?
- Точно не Трамп. На жаль, Меркель все менше і менше. Вона прекрасна жінка. Вона була гідна захоплення під час кризи біженців, за яку її так критикували. Але тепер її партія змушує її розплачуватися за це. Якби мені довелося відповідати чесно, то, на жаль, Путін. А перед ним стоїть той, хто не піддається шарму, хто не пускає речі на самоплив, хто чинить опір йому на кожному кроці. Це президент Франції – Еммануель Макрон.
- Існувала б Росія в сучасних кордонах, якби до влади прийшов демократичний лідер?
- Можливо, ні. Але знову ж таки, мене ніколи не цікавило питання кордонів. Для мене важливо, щоб росіяни жили в умовах демократії. Щоб тих росіян, які поділяють демократичні цінності, визнавали і поважали. Неважливо, буде це зроблено в межах Російської Федерації або шляхом появи нових націй. Для мене це нічого не змінює. Російська Федерація як демократичний рай – ось це мені підійде. Роздрібнена Росія, з різними регіонами, расистськими і зосередженими на етнічну приналежність цінностями, все більше і більше тоталітарна – це буде кошмар. Це головна помилка наших сучасників. Питання про межі не варто ні на першому, ні на останньому місці в політичному порядку.
Бернар-Анрі Леві – французький філософ, письменник, активіст і режисер. У 1976 році він був одним з лідерів руху "Нові філософи" (New Philosophers). Написав понад тридцять книг, включаючи "Геній іудаїзму", "Залишені в темні часи: проти нового варварства" і "Американське запаморочення". Про його п'єси, книги і політичну позиції писали багато ЗМІ по всій Європі і в Сполучених Штатах.
Леві пише щотижневу колонку для французького журналу Le Point, яку перекладають різними мовами і публікують в європейських і американських виданнях. Він є співзасновником антирасистської групи SOS Racisme і служив в дипломатичних місіях французького уряду.
Нагадаємо, французький письменник Бернар-Анрі Леві дав "Сегодня" ексклюзивне інтерв'ю під час приїзду до Києва в 2015 році.
Дивіться відео: російський опозиціонер і письменник попросив політичного притулку в Україні
Головні теми