Аліна Бонд
редактор 
Даріна Алєксєєва
Редакторка розділу "Зірки" Вчора, 3 травня, відбулася церемонія вручення нагород Золота Дзиґа-2020 року, на якій кінострічка "Мої думки Тихі" була визнана "Найкращим фільмом" року. Фільм переміг ще в декількох номінаціях: сценаристи Антоніо Лукич і Валерія Кальченка перемогли в номінації "Найкращий сценарій", а виконавиця однієї з головних ролей – Ірма Вітовська – в номінації "Найкраща акторка".
Гучна комедія Антоніо Лукіча "Мої думки тихі" настільки сподобалася глядачам, що на початку березня відбувся додатковий показ картини в українських кінотеатрах, а з 25 березня хітову українську комедію "Мої думки тихі" можна дивитися на сервісі інтернет-телебачення OLL.TV.
Сюжет дебютного повного метра Антоніо Лукіча розгортається навколо фрілансера Вадима Ротта, який погоджується на запис звуків тварин із Закарпаття. Головний герой вирушає на втілення своєї нової мрії разом з мамою, яка ускладнює цю подорож своєю гіперопікою. Її теж можна зрозуміти, адже, крім сина, у неї нікого немає і вона не хоче залишитися самотньою. У подорожі за головним трофеєм – звуками рахівського крижня – сім'ї доведеться пройти кілька істерик і знайти взаєморозуміння.
Офіційний трейлер – "Мої думки тихі"
П'ять причин, чому варто подивитися український фільм "Мої думки тихі" з мамою
Акторський дует Ірми Вітовської та Андрія Лідаговського
Акторські роботи Ірми Вітовської начебто не потребують ремарок. За свої ролі в кіно, театрі та на телебаченні вона отримала премії "Кіноколо", "Золотий Дюк", "Телетріумф" і "Золота пектораль". Можна нескінченно перераховувати серіали і фільми, де Ірма Вітовська взяла участь, але тим не менше – це одна з небагатьох актрис, емоційний діапазон якої може змагатися зі світовими кінозірками. "Мої думки тихі" цілком надають можливість у цьому переконатися. З актором головної ролі все ще цікавіше, адже він вже довго співпрацює з Антоніо Лукічем в коротких метрах. На відміну від минулої роботи режисера – "У Манчестері йде дощ" – Андрій Лідаговський помітно виріс у професійному плані. До того ж, він чудово грає інтонаціями, а не тільки своїм пластичним тілом. У парі з Ірмою Вітовською вони формують ту модель сім'ї, яка зрозуміла кожному. І виглядає такий дует акторів ще й цілком природно і органічно.
- Впізнаваність
Коли мова заходить про впізнаваність образів, це не тільки про двох головних акторів. Антоніо Лукіч підбирав з кастинг-директором такі обличчя, щоб в них можна було легко вгадати, наприклад, прикордонника біля Румунії і без форми. Це стосується абсолютно всього: дитячий плач у вагоні поїзда "Київ-Ужгород", бізнесмен-іноземець, який в Україні хоче перейти на українську, і навіть двоє ченців з Угорського королівства XV століття, які мають досить автентичний вигляд. Хоча в цьму випадку важко підтвердити висловлене, тому до наших днів ніхто з них не дожив. Одна з головних причин такого наближення з реальністю – це мова, яка позбулася літературності і нарешті стала побутовою. Тому ваша мама може підхопити кілька кмітливих висловлювань на майбутнє.
- Гумор для всієї родини
Кінокомедії з продюсерських принципів часто розраховуються на аудиторію віком від нуля до сотні, але дебют Антоніо Лукіча сформулювався вже під впливом промо-кампанії, а не від першої ідеї перед зйомками. Тому і гумор максимально зрозумілий всім – він підходить для найбільш широкої аудиторії. Щоправда, з вуст Лідаговського все ж спливає одне міцне слівце, за що він неодмінно буде покараний матір'ю. У цьому епізоді режисер будує гумор на парадоксальності, адже мати невеликого зросту б'є свого вдвічі вищого сина по губах, і спостерігати це без посмішки неможливо.
"Мої думки тихі" – це ще й антивікове кіно, бо не підіграє віковими групами. Кожен може знайти зрозумілий ґеґ для себе, адже головні герої потрапляють в ситуації, з яких навіть цілком адекватна людина не змогла б вийти без незграбності.
- Саундтрек
Стрічка може здивувати ще й різноманіттям музичного звукоряду. Антоніо Лукіч сам підбирав пісні і писав під них свій сценарій, тому питання про зміну треків не виникало. Ретровейвний саундтрек, як ніби з комп'ютерної гри, підходить до історії про Вадима, який відправився записувати звуки тварин для вищезгаданої відеоігри, музику до якої ми слухаємо. Тому парадокс, що викликає сміх, виявляється і з аудіорядом. Один трек поступово переходить з одного кадру в інший, створюючи логічний зв'язок між епізодами. Такий місток посилюється ще і головною темою, яку, безумовно, запам'ятає і ваша мама – церковний кавер на Viva Forever від Spice Girls. Права на трек коштували чимало, але це виправдані витрати, адже значення пісні для головних героїв фільму важить теж багато.
- Тур по Україні
Це не тревел-блог, але "Мої думки тихі" можуть сміливо називатися роуд-муві. Вадим на колоритному "фольксвагені" своєї мами проходить великий шлях у пошуках рахівського крижна. І режисер скористався нагодою, щоб показати Ужгород з квітучою сакурою і болотні луки, і відкриті гірські простори. Цікаво, що кадри не нагадують погоню за прекрасним. Знайшлося місце і для буднів. Тварини, звуки яких колекціонує головний герой, теж всі, наче на підбір: кози, папужки, свині, буйволи і страуси з качками.
У зв'язку з карантинними заходами, навряд чи скоро вдасться вибратися в таку подорож автомобілем. Тому такий умовний National Geographic нашим Закарпаттям задовольняє мінімальні потреби вибратися в гори.
Нагадаємо, раніше Ірма Вітовська розповіла про тему еміграції у фільмі "Мої думки тихі"
Головні теми