Анна Ковпак
Редактор Марія Матіос уродженка села Розтоки Чернівецькій області в 15 років опублікувала свої перші вірші. Проте славу і визнання їй принесла проза, зокрема роман "Солодка Даруся", випущений в 2004 році.
За пронизливу історію про трагедію однієї буковинської родини під час Другої світової війни і після неї Матіос удостоїли Шевченківської премії.
Фото: facebook.com/maria.matios
З часу виходу роману "Солодка Даруся" книжка витримала 6 видань загальним накладом понад 200 тисяч.
За результатами соціологічних досліджень Марія Матіос незмінно входить до п'ятірки сучасних письменників, яких читають і знають в Україні. Також письменниця входить до сотні найбільш впливових жінок України.
"Солодка Даруся" 2004 рік
Фото: instagram.com/behemoth_thecat
Книга "Солодка Даруся" визнана найкращою книгою першого 15-річчя Незалежності, яка найбільше вплинула на українців.
"Солодка Даруся", або "Драма на три життя" — повість розповідає про гірку долю Дарусі та її батьків, понівечених радянськими НКВДистами в довоєнний та післявоєний період окупації радянськими військами Західної України.
Твір описує важке життя жінки Дарусі у гірському селі за радянської доби десь у 1970-х роках. У селі її вважають німою та несповна розуму через її часті головні болі, але кличуть чомусь Солодкою Дарусею. Даруся живе сама у хаті своїх батьків й дає собі раду лише завдяки сусідам та добрим людям. За багато років її вчинки знайшли розуміння серед односельчан, але час від часу люди лякаються, чи то її, чи то власних гріхів.
Місцева радянська влада навіть не намагалася надати якусь лікарську допомогу Дарусі. Напрочуд дивним видається те, що коли доля усміхнулася до Дарусі й вона пішла на поправку, місцева влада боячись чогось вважають за краще повернути усе як було.
"Майже ніколи не навпаки" 2007 рік
Фото: royallib.com
Книга письменниці "Майже ніколи не навпаки" завершує історично-психологічну трилогію, яку розпочала "Солодка Даруся".
За словами авторки, її книга про те, що може людське серце, вражене любов'ю і ненавистю, радістю і заздрістю.
"Я би виокремила головну думку цієї книги, де „честь понад усе". Кожен персонаж в ній доводить своє людське алібі", — зазначила авторка. Її література не відокремлює окремого жанру та спрямованості на конкретний тип читача.
Теза письменниці про те, що "важить не час, а людина в обставинах часу", розкривається через драматичну історію кількох гуцульських родин часів Австро-Угорської монархії, Першої світової війни та першої третини XX століття.
"Матіос Марія. Москалиця; Мама Маріца – дружина Христофора Колумба" 2008 рік
Фото: goodreads.com
Немає межі жіночій винахідливості в час смертельної небезпеки. Немає страху, який позбавив би жінку волі чинити опір. Немає людини, здатної розгадати жінку, що тримає таємницю впродовж життя, як тримає власну честь.
Кожна жінка могла би створити свою галерею подібних істин. Проте Марія Матіос в повісті "Москалиця" стверджує саме таку житейську філософію.
Як з’ясувалося, ніщо не є таким мінливим, як життя людини, коли в нього непрошено втручаються інші люди.
Раніше сайт Сегодня.ua писав про ТОП-5 новинок для вашої бібліотеки та Що читають українці: ТОП-5 книг для дозвілля.
Главные темы